|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Пригоди песика Мурзилка
О.Федоров-Давидов
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – К.Ротов
Розділи: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29
1. Перший день Мурзилка
Жучка старанно вилизала усіх трьох цуценят, і вони стали гладенькі та охайні.
А от із четвертим цуценям у неї нічого не виходило.
Усе воно було якесь кошлате, шорстке; хутро на мордочці стирчало, наче борода в старого діда; одне вухо висіло вниз, друге – стирчало вгору.
Та й само воно не давалося Жучці – вертілося, крутилося навколо неї: то в ніс її лизнe, то за хвіст ухопиться.
– У кого ж ти таке уродилося... – бурчала Жучка.
– Дзяв! – дзявкнуло цуценя, напружило всі сили та й вискочило з ящика.
– Ай-ай-ай! Який простір! Який великий білий світ! У кілька разів більший за наш ящик.
– Білий світ більший навіть за наш двір! – проворкотіла Жучка. – Тільки не вибігай за ворота, бо пропадеш.
– Дзяв! – вигукнуло цуценя. – Ото вже треба сидіти вдома! – і кинулося просто на середину двору. Бігло незграбно. Ах, ці задні лапи! Так і лізуть наперед. Мусиш бігти боком.
Бочком-бочком і врізалося в чиїсь величезні ноги в чоботях. Ноги рухались – і цуценя застрибало довкола них від радості.
– Дзяв, дзяв, дзяв!
І тут ноги зупинилися, а чиїсь руки підняли цуценя високо-високо над землею.
– Оце песик! Шорсткий, замурзаний! А який жвавий! Справжній Мурзилко!
– Дзяв, дзяв, дзяв! – захлинався від захоплення Мурзилко і тягнувся цілуватися до усміхненого обличчя.
– От, який молодець, Мурзилко, ще той будеш пес... Старайся!
І слюсар Герасим Кузьмич опустив Мурзилка на землю та погладив по спині.
Серце Мурзилка затріпотіло від радості. Ах, які всі добрі, які ласкаві! І сонце світить так тепло, і повітря – чудове!
А он – на ґанку поважно сидить якийсь незнайомець у сіренькій шубці. Такий гарний, лагідний. На сонечко мружиться. Треба познайомитися!
Мурзилко – до ґанку.
– Дзяв! Дзяв! Дзяв! Здрастуйте!
Та з розгону ткнувся носом просто незнайомцеві в черевце.
Бац! І бархатна лапка незнайомця боляче стусонула Мурзилка по мордочці.
– Фрр… не лізь!
– Дзяв! – здивувався Мурзилко і, як лев, кинувся на кота. – Битися – так битися! Ррр!
Кіт – убік, вистрибнув на перила й вигнув спину колесом.
– Нечема! – бурчав зверху. – Я тобі очі повидряпую!
Але Мурзилко вже й забув про кота.
Гучний дитячий плач приголомшив його. Насторожив вухо, озирнувся. Що трапилось?
Маленький хлопчик у сорочечці біг через двір, а за ним по п’ятах гналася якась біла пташина з довжелезною шиєю. Раз! – і вхопилася дзьобом за сорочечку хлопця.
– Ай-ай-ай! – закричав малюк на весь двір.
Мурзилко зірвався з місця. Ну звісно, саме його там і бракувало.
Великих ніг не злякався, кота на перила загнав – невже птаха не подужає!..
Налетів, як орел, – цапнув гусака за хвіст! А той – як зашипить – кинув малого та й Мурзилка – за вухо!
– Ґа-ґа-ґа! От я тобі, волохатий!
Малюк скиглить, Мурзилко пищить, гусак ґелґоче. Переполох на весь двір!
Та «великі ноги» прийшли на поміч! Засвистіла в повітрі хворостина, гусак відпустив Мурзилка та, перевалюючись з ноги на ногу, побіг геть.
– Що, Петько, дістав? – сказав слюсар Герасим Кузмич. – Навіщо дражнив гусака? Добре, що Мурзилко тебе виручив! Ну й пес! Малий, а сміливий!..
А Петько вже всміхається на все лице, шкутильгає до Мурзилка і руки до нього тягне.
Повний захоплення, кинувся Мурзилко до нього.
– Дзяв, дзяв, дзяв!..
Облизав йому і ніс, і щоки, і очі… Треба ж як слід познайомитись!
– Тату! Тату! Це мій песик? Мій?
– Твій, Петько! Бався з ним. Добрий буде пес. З усіх цуценят – найсміливіший!
– Дзяв, дзяв, дзяв! – гавкав Мурзилко. – Петько мій, і я – Петьков! Що може бути краще! Ах, як добре жити на світі!
Розділи: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29
Автор: Федоров-Давидов О.; ілюстратор: Ротов К.Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2026 Валерія Воробйова