|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Пригоди песика Мурзилка
О.Федоров-Давидов
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – К.Ротов
Розділи: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29
20. На роботі
Того ж тижня Хламіда влаштувався у дитячий будинок, що був розташований на старій дачі. Дача, втім, гарна, простора, двоповерхова. Тут у хлопців-безпритульників була комуна.
І Мурзилко живе в ній як повноправний член комуни колишніх безпритульних разом із Хламідою.
Мурзилко – теж із безпритульних. Отже, потрапив куди треба.
Ясний ранок. Першим прокинувся керівник, Петро Мороз.
– Гей, хлопці!.. Вставайте!.. Швидко!.. – кричить він дзвінким голосом.
Хлопці сплять на нарах. Але в кімнаті чисто, і це вже добре. Хламіда перший скочив, а з його грудей під курткою випав напівсонний Мурзилко...
От невчасно розбудили! Щойно прокинувся.
– Черговий на кухні, заварюй чай, – кричить Мороз.
– Зараз!.. – відповідають.
– А хто по хліб піде?.. Швидше, швидше!
Хлопці піднімаються один за одним, зводять плечі. У кімнаті прохолодно, а одяг поганий: хто в халаті, хто в якійсь курточці. На ногах – або калоші, або старі чоботи, перев’язані мотузкою.
– Нічого. Відремонтуємо взуття, як трохи підростемо... Головне – робота є, – заспокоюють один одного хлопці.
Чай ще довго не буде готовий... А поки – на роботу.
За великим столом клеять пакети: одні хлопці ріжуть пакети з паперу, інші – склеюють.
В іншій кімнаті інша робота: готують липкий папір від мух. Один ріже папір на листи, інші покривають його особливою липкою речовиною.
За тиждень клеять до 20 пудів пакетів, липкого паперу роблять близько п’яти пудів.
І пишаються: самі себе забезпечують. Правда, їжі мало, все однакове – хліб, картопля, каша і чай. Але все вчасно, на всіх вистачає. Не те що на вулиці, під мостом, у казані чи туалеті, де день у день недоїдання, а то й голод.
Ввечері тут, у комуні, читають, вчаться... А потім грають у дворі. Бо вони вже ж таки діти!
Мурзилко поїв хліба, запив теплою водою – і ситий, нічого більше не треба.
Ліг на підвіконня на сонечку – тут тепліше, і Хламіду видно: він старанно мазав великим пензлем папір...
Мурзилко блаженно закрив очі, та Хламіду якось потягнуло його покликати:
– Підійди сюди!
Мурзилко кинувся з підвіконня прямо на стіл, проїхався на всіх чотирьох лапах.
Ось тут і почалася історія...
Відчуває – не відірвеш лапи від паперу. Мурзилко впав на спину, і почалося лихо...
Хлопці кричать:
– Іди геть!
– Заберися звідси!
А Мурзилко нещасний – весь обліплений липким папером, навіть носа не віддерти від нього.
– Віддирай, віддирай папір! – кричать хлопці.
– Тримай його за хвіст! Ах, негіднику!
Мурзилко пищить, катається по столу, Хламіда не може з ним впоратися: руки весь час у липкому клеї.
От біда!
Скочив на підлогу Мурзилко і зовсім збожеволів. Пищить, фуркає, б’ється, а папір не відстає.
– В казан з водою! – кричать хлопці.
– Треба обстригти, обрити його, – інакше не вийде.
Якось віддерли папір, місцями шерсть вирізали клоччям, і кожен давав йому ляпаса, щоб «не балувався». Собаку добряче покарали...
Мурзилко вибіг на двір, висунув язика набік – не може оговтатися.
Хлопці вибігли за ним... А біля воріт стояв віз і чоловік поруч.
Побачив хлопців, каже:
– Хлопці... Приймайте картоплю. Ось вам прислали...
Оточили хлопці воза, крикнули завгоспа – і забули про Мурзилка.
Потрібно приймати картоплю, тягти мішки в комору. Робота кипіла!
А Мурзилко вискочив за ворота, скавулить, пищить. Йому незручно, вся шерсть злиплася, заважає. Почав лизати – ще гірше... Ось таке покарання!
І раптом чиясь рука схопила його за загривок і сунула в мішок.
– Підійде?
– Підійде. Там розберуться.
Мурзилко забився, заверещав у мішку. Але міцний кулак так сильно вдарив його, що він одразу замовк і заплющив очі від страху.
Розділи: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2026 Валерія Воробйова