|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Пригоди песика Мурзилка
О.Федоров-Давидов
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – К.Ротов
Розділи: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29
3. Мурзилко – слідопит
Курка зникла. Так-так – велика, гарна, з чубчиком – Квочка. Ще й на ліву ніжку їй мама Петька прив’язала червону ганчірочку.
Першим схаменувся Петько:
– Де Квочка, мамо? Щось її не видно.
– І справді. Куди ж поділась курка?..
Туди-сюди – немає Квочки.
Петько – до Мурзилка:
– Пропала Квочка. Шукай, Мурзилочко!
Мурзилко одразу ж усе збагнув. Справді! Оце так безлад! Почав стрибати подвір’ям:
– Не бачили Квочку, друзі?
До півня кинувся:
– Як же ти не догледів? Кричиш своє «ку-ку-рі-ку», а Квочку проґавив!
Півень знітився:
– Допоможи, Мурзилочко! Такий гріх! Ще з вечора зникла! Я думав – повернеться, а її все нема…
Гуси теж загаласували:
– Ґа-ґа-ґа! Де ж наша Квочка?!
А гусак і ляпнув:
– Та її, мабуть, лисиця потягла…
Обидва вуха в Мурзилка – сторчма:
– Лисиця? Я її сам з’їм, цю лисицю!..
І день минув, і ніч минула – нема Квочки.
Петькова мати – в сльози:
– Квочечко… Така ж була курочка, яйця несла великі!..
Навіть батько Петька занепокоївся:
– Ех, – каже, – як же ти так не догледіла!.. Коли тепер ще курку купимо?..
А Петько смикає Мурзилка:
– Шукай, Мурзилочко, Квочку, шукай!..
З ніг збився Мурзилко. Всі сараї оббіг, під кожен ґанок заглядав – чхав від пилу, фиркав, скавчав, гавкав, вив – усе кликав Квочку. Нема її ніде.
Вибіг на вулицю – у сусідній двір.
Бігає, землю нюхає, сліди розпізнає.
Ось тут Петько стояв, он туди тато Петька пішов. А тут пробігав пес сусідський, Кочерига. А Квоччених слідів нема!
У сусідній двір зайшов, до Кочериги в гості.
– От справа яка – Квочка в нас пропала!
– А чого ж ти її не сторожив?
– Дзяв-дзяв! За всіма не встежиш. Не бачив її?
Позіхнув Кочерига:
– На задньому подвір’ї спитай. Он у качок, що в калюжі плюскаються.
Мурзилко – до качок:
– Не бачили нашої курки, Квочки?
Качки в грязюці плюскаються, дзьобами шльопають:
– Кря-кря-кря! Відчепися, нема коли! Шукай сам. У вас, собак, для того нюх є – от і винюхуй.
– Та може, бачили?.. – з надією питає Мурзилко. – У неї чубчик і червона стрічка на лапці!
– Бачили таку… – пробурмотів селезень.
– Де, де?
– Кря… нема коли! – І шубовсть у воду з головою, тільки хвіст догори стирчить…
Уткнувся Мурзилко носом у землю, нюхає, шукає…
Нема слідів Квочки, не чує її…
Стоп, братику!.. Є!.. Еге! Ось тут Квочка в пилюці рилась… А ось далі кульгала…
Навіть затремтів Мурзилко від хвилювання. Хвіст витягнув сторчма, ніс у землю…
Так! Сюди пішла, за ріг звернула… Все далі, далі – крізь кропиву й бур’ян…
Он стоїть комора. Квочка її обійшла. Еге, брате!..
Навіть підскочив Мурзилко від радості.
Прямо перед носом, під нижнім брусом комори – прокопана дірочка, якраз щоб курка пролізла.
Принишк Мурзилко, прислухається, а за брусом чути:
– Клу-клу-клу, клох-клох-клох…
Голос Квочки. А з ким вона там розмовляє?
Став Мурзилко лапами копати дірку. Риє, кидає землю під себе – пилюку здійняв!
Погребе трохи, нюхне – чхає – тут вона! І знову за роботу.
Прорив прохід, поліз… Важко, але підліз під брус і одразу опинився у напівтемній коморі. Тільки-но вліз – як хрясь! – Квочка дзьобом йому в ніс!
Завив Мурзилко:
– Та ти що, з глузду з’їхала?!
– Ой, Мурзилочко! Це ти? А я думала – лисиця!
– А ти що тут робиш, навіщо з подвір’я втекла?
А Квочка йому квохче:
– Та я, Мурзилко, боялася, що господиня всі яйця в мене забере, не дасть мені вивести курчат. От я й втекла, в землі ямку вирила, гніздечко зробила – сиджу, висиджую. Скоро вилупляться.
Почухав Мурзилко задньою лапою вухо:
– А як же ти тут харчуєшся?
– Оце найгірше. Комах клюю, мух ловлю. А он там, у кутку, старий колосок лежить – зернятка шукаю. Але ж голодно!
Повернувся Мурзилко додому справжнім змовником, загадково на всіх поглядає.
– Ох-ох-ох! Пропала Квочка!.. – кудахкають кури.
– Ку-ку-рі-ку! Немає Квочки!.. – стогне півень.
А Мурзилко підморгнув і гавкнув:
– Аж Квочка розумніша за всіх вас! Я ж, братці, у неї в гостях був.
– Як? Що? Коли?.. Де вона?
– Бреше він!.. – сказав гусак.
Мурзилко наїжачився:
– От цапну тебе – більше не будеш обзиватися! Бачив я Квочку, але вмовити повернутись не зміг. Казати господині – вона по-нашому не розуміє. Видно, доведеться чекати, поки Квочка курчат виведе…
Розділи: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2026 Валерія Воробйова