|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
О.Федоров-Давидов
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – К.Ротов
Розділи: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29
Мурзилко був дуже зайнятий новим життям на березі моря і ні на що інше уваги не звертав.
Якось подивився на Петькова татка і не впізнав його.
Раніше худий і блідий був – а тепер лице червоне, борода широка, та й став який огрядний!..
Поглянув на Петька – а той зовсім пузатий, ширший за себе самого.
Тут і завідувач будинку відпочинку йде.
Батько Петька каже йому:
– Ну, дякую за турботу, – ось як ви нас тут поправили, – і мене, і Петька...
Завідувач тільки всміхається:
– Я більше за вас радий, що ви такими стали. Коли ви сюди приїхали, шкода було дивитись на вас.
Завідувач із пустощів підняв Мурзилка за загривок і каже:
– Ось тільки ваш собачка дуже виснажений. Самі шкіра та кістки. І за курми не ганяється.
Та де там – виснажений! Мурзилко став наче подушка на чотирьох лапах.
– Ну, – каже батько Петька, – пожили, погостювали, за все дякуємо, а завтра треба збиратися додому... Працювати з новими силами... Їдемо, брате, Мурзилко!..
Мурзилко лише слабко заметляв хвостом, слів не розуміє.
Але коли зранку подали коня і почали зносити речі, а Петько з батьком одяглися в дорогу, – тоді Мурзилко зрозумів, що до чого.
Залаяв, завищав, став від радості метатися в усі боки. Петька в ніс лизнув, курку за крило схопив.
Потім скочив на візка, хвіст гачком та як загавкає!

Доїхали на коні до пристані. Там знову сіли на пароплав – він важко пихтів, ледь попливли. З пароплава – на потяг, і знову замкнули їх у маленьку кімнатку, – і стукало день і ніч:
«Ту-ту-ту», «ту-ту-ту», «ту-ту-ту» – без кінця.
Зранку прокинулись – батько Петька виглянув у вікно і каже:
– Ну, Петько, скоро під’їжджаємо, зараз передостання зупинка буде.
Петько підійшов до вікна. Мурзилко скочив на столик і дивиться у вікно.
Потяг зупинився. Батько Петька каже:
– Піду чайник помию, а потім трохи подрімаємо...
Вийшов з вагона. Мурзилко за ним. Вибіг на платформу, загавкав.
Раптом якась кішка на нього – фрррр, спину вигнула, хвіст трубою підняла – і вбік.
«А! Так?..»
Мурзилко кинувся за кішкою: вона по сходинках, він за нею; вона в сад, він у сад; вона під будинок – і він туди...
Кішка зникла. Мурзилко повернувся назад. Хтось голосно зойкнув, зашипів...
Колеса по рейках замиготіли. Мурзилко почув відчайдушний крик:
– Мурзилко!.. Мурзилко!.. Мурзилко!..
Петько кричить!.. Вочевидь, у біді!.. Треба допомогти!..
Вилетів Мурзилко на платформу.
Поїзд далеко-далеко мчить, відкидаючи вбік димову стрічку, і свистить здалеку:
«Бувай здоровий, Мурзилко!..»
На станції – тихо, тихо... Нікого немає... Все чуже навколо. Мурзилко сів на платформі та завив:
«Воу-воу... воу-у... Покинули Мурзилка самого! Покинули нещасного!..»

Розділи: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2026 Валерія Воробйова