Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн




Пригоди песика Мурзилка

О.Федоров-Давидов

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – К.Ротов

Розділи:   1    2    3    4    5    6    7    8    9    10    11    12    13    14    15    16    17    18    19    20    21    22    23    24    25    26    27    28    29   

4. Петько в біді

Сумувала господиня за Квочкою, сумувала. А потім махнула рукою:

– Ну, пропала курка – то й пропала. Що ж робити?..

І Петько вже забув про Квочку. Один лише Мурзилко знав, у чому справа, і всім на подвір’ї по-своєму розповідав.

Якось підбіг він до комори, прислухається.

А за стіною:

– Пік-пік-пік...

– Кло-кло-кло, та ще кло-кло-кло.

Заліз Мурзилко в дірку, чхнув, озирнувся – дивиться, а Квочка ходить по коморі, а довкола неї – мов кульки – жовтенькі та коричневі курчатка бігають на тоненьких, ніби з дроту, ніжках.

– Ну що ж, – каже Мурзилко, – тепер пора додому.

– Ні, Мурзилочко, – каже Квочка, – краще не займай мене. Дітки ще слабенькі. Лише два дні, як вилупились. Та й не хочу я додому.

Пригоди песика Мурзилка

Розсердився Мурзилко:

– Що ж це ти, від товаришів відбитися хочеш? Іди додому! Ось я тебе!..

А Квочка вперлась, крила розпустила – та як кине́ться на Мурзилка: дзьобає, крилами б’є!

Мурзилко – назад, у дірку вискочив.

– Ну, – бурчить, – гаразд. Я цього так не залишу!

Просто до Петька кинувся. Схопив його за сорочку, тягне за собою.

Петько сміється, думає – грається Мурзилко.

А Мурзилко сердиться, гарчить, та все тягне його.

Поплентався Петько за ним.

З подвір’я на подвір’я, повз качиний ставок, через кропиву, за ріг комори – до прокопаного ходу.

– Дзяв-дзяв-дзяв!..

Прислухався Петько.

А за стіною:

– Пік-пік-пік...

– Кло-кло-кло...

Мурзилко шмигнув у дірку та зник.

Став Петько на коліна, узяв палку – став розгрібати землю все більше й більше.

– Мурзилко! – кричить. – Мурзилочко! Де ти подівся?!

Вискочив Мурзилко:

– Дзяв-дзяв-дзяв! Лізь туди, лізь! Там Квочка!

Поліз Петько в яму – застряг під колодами. Ні туди, ні сюди не може вилізти.

Заплакав, заревів:

– Ой-ой-ой!.. Ай-ай-ай!..

Мурзилко – в розпачі:

– Дзяв-дзяв-дзяв!..

Тягне Петька за сорочку – не може витягти.

Побіг назад на вулицю. Просто на хлопців наскочив. Гавкає, стрибає навколо них, то одного, то іншого за штани хапає, тягне за собою.

Зметикували хлопці:

– Це, хлопці, не просто так. Мурзилко нас кудись кличе.

Зрадів Мурзилко, що зрозуміли його. Помчав до комори. Пробіжить трохи – оглядається на хлопців і гавкає:

– Дзяв-дзяв-дзяв!..

А як підбігли хлопці до комори – бачать: ноги Петька з ями стирчать, у повітрі дриґають.

Схопили його за ноги – швиденько витягли з ями.

Пригоди песика Мурзилка

А потім розкопали землю під колодами – і спокійно пролізли в комору.

– Ого! – кричать. – Ось вона, курка пропаща!..

Ідуть хлопці до Петькового двору з тріумфом. Женуть перед собою курку Квочку, а довкола неї жовтенькі й коричневі кульки на дротяних ніжках пострибують.

Мурзилко попереду – немов кур’єр:

– Дзяв-дзяв-дзяв!.. Ура, перемога наша!

А на подвір’ї – загальна радість. Кури, гуси, качки – всі збіглися, дивляться на Мурзилка з подивом…

Мати Петька вибігла:

– Квочечко! Матінко! Знайшлась! От же щастя!.. І сама прийшла, і цілий виводок курчат привела!

Глянула на Петька:

– Петрусю! Та де ж це ти так забруднився? Весь у пилюці, в багні, ще й зарюмсаний!

Тут їй хлопці й розповіли все, як було.

А Мурзилко стрибає навколо та підтакує:

– Дзяв, дзяв, дзяв!..

Розділи:   1    2    3    4    5    6    7    8    9    10    11    12    13    14    15    16    17    18    19    20    21    22    23    24    25    26    27    28    29   




Пропонуємо також:


У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

Гостьова книга - Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2026 Валерія Воробйова