|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
О.Федоров-Давидов
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – К.Ротов
Розділи: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29
Сумувала господиня за Квочкою, сумувала. А потім махнула рукою:
– Ну, пропала курка – то й пропала. Що ж робити?..
І Петько вже забув про Квочку. Один лише Мурзилко знав, у чому справа, і всім на подвір’ї по-своєму розповідав.
Якось підбіг він до комори, прислухається.
А за стіною:
– Пік-пік-пік...
– Кло-кло-кло, та ще кло-кло-кло.
Заліз Мурзилко в дірку, чхнув, озирнувся – дивиться, а Квочка ходить по коморі, а довкола неї – мов кульки – жовтенькі та коричневі курчатка бігають на тоненьких, ніби з дроту, ніжках.
– Ну що ж, – каже Мурзилко, – тепер пора додому.
– Ні, Мурзилочко, – каже Квочка, – краще не займай мене. Дітки ще слабенькі. Лише два дні, як вилупились. Та й не хочу я додому.

Розсердився Мурзилко:
– Що ж це ти, від товаришів відбитися хочеш? Іди додому! Ось я тебе!..
А Квочка вперлась, крила розпустила – та як кине́ться на Мурзилка: дзьобає, крилами б’є!
Мурзилко – назад, у дірку вискочив.
– Ну, – бурчить, – гаразд. Я цього так не залишу!
Просто до Петька кинувся. Схопив його за сорочку, тягне за собою.
Петько сміється, думає – грається Мурзилко.
А Мурзилко сердиться, гарчить, та все тягне його.
Поплентався Петько за ним.
З подвір’я на подвір’я, повз качиний ставок, через кропиву, за ріг комори – до прокопаного ходу.
– Дзяв-дзяв-дзяв!..
Прислухався Петько.
А за стіною:
– Пік-пік-пік...
– Кло-кло-кло...
Мурзилко шмигнув у дірку та зник.
Став Петько на коліна, узяв палку – став розгрібати землю все більше й більше.
– Мурзилко! – кричить. – Мурзилочко! Де ти подівся?!
Вискочив Мурзилко:
– Дзяв-дзяв-дзяв! Лізь туди, лізь! Там Квочка!
Поліз Петько в яму – застряг під колодами. Ні туди, ні сюди не може вилізти.
Заплакав, заревів:
– Ой-ой-ой!.. Ай-ай-ай!..
Мурзилко – в розпачі:
– Дзяв-дзяв-дзяв!..
Тягне Петька за сорочку – не може витягти.
Побіг назад на вулицю. Просто на хлопців наскочив. Гавкає, стрибає навколо них, то одного, то іншого за штани хапає, тягне за собою.
Зметикували хлопці:
– Це, хлопці, не просто так. Мурзилко нас кудись кличе.
Зрадів Мурзилко, що зрозуміли його. Помчав до комори. Пробіжить трохи – оглядається на хлопців і гавкає:
– Дзяв-дзяв-дзяв!..
А як підбігли хлопці до комори – бачать: ноги Петька з ями стирчать, у повітрі дриґають.
Схопили його за ноги – швиденько витягли з ями.

А потім розкопали землю під колодами – і спокійно пролізли в комору.
– Ого! – кричать. – Ось вона, курка пропаща!..
Ідуть хлопці до Петькового двору з тріумфом. Женуть перед собою курку Квочку, а довкола неї жовтенькі й коричневі кульки на дротяних ніжках пострибують.
Мурзилко попереду – немов кур’єр:
– Дзяв-дзяв-дзяв!.. Ура, перемога наша!
А на подвір’ї – загальна радість. Кури, гуси, качки – всі збіглися, дивляться на Мурзилка з подивом…
Мати Петька вибігла:
– Квочечко! Матінко! Знайшлась! От же щастя!.. І сама прийшла, і цілий виводок курчат привела!
Глянула на Петька:
– Петрусю! Та де ж це ти так забруднився? Весь у пилюці, в багні, ще й зарюмсаний!
Тут їй хлопці й розповіли все, як було.
А Мурзилко стрибає навколо та підтакує:
– Дзяв, дзяв, дзяв!..
Розділи: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2026 Валерія Воробйова