|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
О.Федоров-Давидов
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – К.Ротов
Розділи: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29
Горить невеличкий двоповерховий будинок. З розбитих вікон вириваються язики полум’я і жадібно лижуть стіни будинку.
Вся вулиця на ногах. Крики, лайка, відчайдушний плач.
Увесь сусідній провулок заставлений поспіхом винесеним скарбом. Скрині, ліжка, вузли, самовари, посуд, зламані меблі. А біля них боязко притискаються жінки та діти.
Вихором несеться пожежний обоз сонними вулицями; гуде автомобільний гудок, дзвенять дзвіночки, гримлять колеса обозних бочок...
Підлетів обоз. Як вихором злетіли пожежники з автомобіля... Засіяли мідні каски тут і там.
Високо витягнулася розсувна драбина, і по ній вже лізуть, мов мурахи, пожежники у касках.
Шипить машина – сильний струмінь води б’є прямо у язики полум’я.
Сигнал за сигналом сурмить трубач – і робота закипіла.

Мурзилко – свій пожежний собака. Він крутиться тут же, серед пожежників, висолопивши язика, мотається з боку в бік, гавкає на вогонь.
Відпала головня з даху, вдарила біля Мурзилка, обпекла його іскрами, шматочок жаринки влучив йому прямісінько в ніс.
Завив Мурзилко від болю – кинувся вбік подалі від вогню.
Пробрався між колесами бочок, озирнувся...
Стоять неподалік люди, дивляться на пожежу.
Аж тут якийсь хлопчик раптом вискочив з натовпу і кинувся вперед.
– Куди ти?.. Стій!.. – кричать.
– Повернись!..
А хлопчик відбивається, плаче:
– Там киця Маня залишилася. Треба дістати кицю... Маня гукає!..
– Та ось вона, твоя киця, йди звідси! – крикнув, пробігаючи, пожежник і відкинув ногою облиту водою, всю скуйовджену кицьку.
Мурзилко підстрибнув, як переляканий.
«Що за безлад! Як сміють лізти до пожежників і заважати їм під час роботи?..»
Кинувся до хлопчика і вхопив його за піджак.
Аж раптом дивовижно знайомий і приємний запах вразив його. Випустив піджак, вдихнув носом повітря, верескнув і кинувся хлопчикові на груди, лиже йому руки, ніс, щоки.
Адже це Петько, Петько, Петько!
Петько завмер, а потім раптом закричав:
– Мурзилочку...
Відразу обидва сіли на землю – і хто кого лиже, обіймає і цілує, – ніяк не розбереш.
Вусатий брандмейстер натрапив на них на ходу – гаркнув гучним голосом:
– З дороги геть!
Петько – Мурзилка на руки і кинувся у сусідній провулок... Кричить:
– Тату... Тату... Мурзилко знайшовся. Мурзилочко!.. Я додому піду.
Слюсар Герасим Кузьмич розвів руками:
– Хіба це він?.. – каже, – а, втім, здається, схожий... Ну й пес!.. Я такого тямущого пса в житті не бачив... У воді не тоне, у вогні не горить... Оце так пес!..

Розділи: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2026 Валерія Воробйова