|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
О.Федоров-Давидов
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – К.Ротов
Розділи: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29
Сидить якось Петько на ґанку, поруч із ним Мурзилко пригрівся.
Дивляться – Петьков батько додому йде.
– Ну, – каже, – брате Петько, збирайся в дорогу – на море їдемо з тобою, брате… Он куди…
– А Мурзилко теж із нами, татку? – питає Петько.
Усміхнувся батько:
– Це раніше пани з собачками роз’їжджалися, а нам куди з ними тягатись…
– А чим ми гірші? Я його за пазуху сховаю та й довезу.
– Та їхати ж далеко… Як його везти? І що ти все про собаку. Я тобі справу кажу, а ти все про собаку…

За вечерею став Петьков батько розповідати, як у друкарні, де він працював, лікар наказав йому неодмінно їхати лікуватись на море. І проїзд дали безкоштовний, і проживання в будинку відпочинку нічого не коштуватиме.
Збори довго не тривали. Що там? За два дні все було готово. Зібралися. Взяли візника. Посідали.
Мурзилко вискочив із воріт і теж – стриб у бричку та й всівся.
– Геть звідси! – кричить Петьков батько. – Я тобі покажу!..
А Петько Мурзилка обійняв, той пригорнувся до нього, вуха притис – такий жалюгідний став одразу.

Батько й махнув рукою. Вирушили.
«Ну що ж, – думає Мурзилко, – нічого, покатаємось, до вечері додому повернемось».
Тільки-но виїхали за ворота – аж тут, через дорогу, кішка!
Ну як тут стриматись? – Стрибнув Мурзилко з брички за кішкою.
Навздогін Петько кричить:
– Мурзилко! Мурзилко!..
А тут велосипедист – як наїде на Мурзилків хвіст!

Завищав Мурзилко, мов порізаний. Петько – шкереберть з брички, обійняв його, плаче.
Батько каже:
– Та кинь ти його!.. Ото вже лихо! На потяг запізнимось!
Їде візник, везе Петько пораненого Мурзилка.
Тримає щосили – аби знов не вистрибнув.
Приїхали на вокзал – народу тьма, суєта – всі кричать, метушаться...
Потім їх у якусь кімнатку посадили. Тісно, душно. Люди сперечаються, всім місця не вистачає. У кожного кошики, подушки, вузли – все купою навалено.

А потім щось засвистіло – і кімнатка рушила.
Мурзилка Петько в куток сунув і собою прикрив:
– Сиди, Мурзилочко!.. Не гавкай, не вий – а то нас виженуть!..
«Що ж, – думає Мурзилко, – посиджу. Скоро ж і додому повернемось...»
Їдуть, їдуть. Тра-та-та, тра-та-та. Зупиняться, трохи постоять – і знову: тра-та-та.
Світло було – стемніло.
Смуток узяв Мурзилка, подумав-подумав, підняв морду – та як завиє:
– Вуу-уу-уу...
А Петько йому обома руками щелепи стиснув:
– Мовчи, Мурзилко!.. Я тобі!..
Усю ніч Мурзилко і спав, і не спав. І душно було, і блохи якісь злі – спокою не дають…
Спить, а крізь сон усе чує: тра-та-та, тра-та-та.
Розділи: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2026 Валерія Воробйова