Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Усі категорії

Пригоди песика Мурзилка

О.Федоров-Давидов

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – К.Ротов

Розділи:   1    2    3    4    5    6    7    8    9    10    11    12    13    14    15    16    17    18    19    20    21    22    23    24    25    26    27    28    29   

28. Гарне місце

Мурзилко був безмежно радий, опинившись на пожежному дворі. Відразу ожив і не міг знайти собі місця від радості. Навколо – стільки людей, і всі кращі один за одного. Куди не кинь, – кожен неодмінно погладить, потріпає по шерсті.

– Що, Пухнастику, радієш, мабуть? Ти диви, який спритний!

І кожен сував під ніс Мурзилкові або скоринку, або коржика, або шматочок цукру...

Мурзилко потрапив на пожежний двір саме вчасно. У пожежників був свій собака, але він постарів. Нещодавно його переїхали колесом – придавили.

– Без собаки ніяк не можна! – говорили пожежники. – Треба десь дістати цуценя!..

Мурзилко якраз підоспів вчасно.

За один день Мурзилко освоївся з усім двором, познайомився зі всіма і почувався, як удома.

Найперше він дізнався, де була кухня. Там завжди пахло надзвичайно смачно, а біля дверей, у тазиках, можна було знайти обрізки м’яса, обгризені кістки, розмочені шматочки чорного хліба.

Дружбу з кухарями Мурзилко уклав швидко. Сів перед вікнами кухні на задні лапи і передніми перебирає – а сам гавкає.

– Дивись... Дивись... Вчений!.. – сміялися кухарі.

Один кухар підставив руки колесом і крикнув:

– Гоп!

І Мурзилко стрибнув у кільце з рук, а потім став на передні лапи і пішов так.

– Ну й пес... З балагану, видно... Молодець, Пухнастику!..

Відтоді для Мурзилка біля порога кухні завжди стояла велика миска, куди лили молоко, залишки юшки, кидали обгризені кістки.

Кликали Мурзилка і ще вмовляли:

– Їж, їж. Поправляйся. Дивись, худенький який, – самі шкіра та кістки.

Взагалі на пожежному дворі Мурзилкові було дуже цікаво.

Життя кипіло тут цілодобово. Робота йшла у дві зміни.

Цим людям нелегко: завжди будь напоготові; не можна навіть вийти за ворота, відпочивати треба лягати одягненим, у чоботях. Крім того, з ранку до вечора кожен пожежник зайнятий роботою.

Чистять інструменти, обоз, оглядають машини, чи все гаразд. Потім починається гімнастика: проходять навчання під звуки сигнальної труби. А потім – культурно-просвітницькі заняття.

Пожежники жили тісною сім’єю, і Мурзилко відразу став членом цієї сім’ї.

Увесь день теж був зайнятий. То бігав по двору, то на вулиці, то сидів біля чергового дзвона, у який били, даючи сигнал до виїзду пожежного обозу на пожежу.

А наступного дня сталася тривога. Вночі пролунав дзвінок телефону у черговій кімнаті.

Помічник брандмейстера підійшов і взяв слухавку.

– Алло. Слухаю... Де горить?.. Га?.. Гаразд...

Поклав слухавку і подав сигнальний дзвінок. Потім підійшов до вікна і розчахнув його...

І в ту ж секунду черговий ударив у дзвін.

Порожній до того двір одразу ожив.

Нещадний тупіт почувся з усіх боків. З казарми один за одним вибігали пожежники, поспіхом застібаючись на ходу.

– Де пожежа? Де горить?..

Ніби самі собою розкривалися широкі ворота гаража і пожежного сараю.

Пихтячи і тремтячи, виїхав яскраво-червоний автомобіль, за ним другий, третій; парова машина, вантажівка з розсувними драбинами та гачками.

45 секунд – і обоз був готовий до виїзду.

Перша машина, в яку на ходу стрибають пожежники у касках, рушає з місця і з безперервним дзвоном вилітає за ворота. За нею гуркотить друга з паровою машиною...

Усі виїжджають. А Мурзилкові навіщо залишатися тут?.. І з гучним гавкотом, у захваті від цієї метушні, він вилітає на вулицю і мчить, обганяючи всіх, темними сонними вулицями тихого міста до місця пожежі...

І ось саме тут – саме тут і сталося те, від чого Мурзилко ледь не збожеволів.

Розділи:   1    2    3    4    5    6    7    8    9    10    11    12    13    14    15    16    17    18    19    20    21    22    23    24    25    26    27    28    29   

У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

- Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2026 Валерія Воробйова