![]() |
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
Усі категорії |
Карло Коллоді
Переклад українською – Юрій Авдєєв
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Лібіко Марайя
Розділи: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36
Угамувавши голод, дерев'яний хлопчик відразу почав схлипувати й нарікати. Він хотів мати нові ноги.
Джеппетто, щоб покарати Піноккіо за витівки, аж півдня не звертав уваги на його нарікання. А потім сказав:
– А чого це я маю тобі робити нові ноги? Щоб ти знову чкурнув від мене?
– Присягаюся, – промовив схлипуючи дерев'яний хлопчик, – що відсьогодні поводитимусь як слід.
– Усі діти, – відповів Джеппетто, – коли хочуть мати щось, кажуть так.
– Я присягаюся, що піду до школи і вчитимуся дуже добре.
– Усі діти кажуть так, коли хочуть щось випросити.
– Але ж я не такий, як інші діти! Я найкращий з усіх і завжди кажу правду. Обіцяю вам, тату: я навчусь якогось ремесла і стану вам утіхою і опорою на старість.
Джеппетто насупився, його очі були повні сліз, а серце щеміло від жалості до нещасного безногого Піноккіо. Тому він без дальших балачок узяв у руки інструмент, два шматочки сухого дерева і заходився майструвати.
Не минуло й години, як нові ноги були готові: дві стрункі, жваві, прудкі ноги. Ноги були справді гарні.
Джеппетто сказав дерев'яному хлопчикові:
– Заплющ очі й спи.
Піноккіо заплющив очі, прикидаючись, що спить. І поки він отак прикидався, Джеппетто розвів у яєчній шкаралупі столярного клею і приклеїв куди треба обидві ноги. Припасував їх так добре, що й не помітно було, де вони приклеєні.
Тільки-но дерев'яний хлопчик відчув, що знову має ноги, як враз скочив зі столу на підлогу і почав стрибати й перекидатися через голову, ніби збожеволів від радості.
– Щоб віддячити вам за все, що ви зробили для мене, – сказав Піноккіо, – я хочу негайно піти до школи.
– Молодець, хлопче!
– Але, щоб ходити до школи, мені потрібен одяг.
Джеппетто був бідна людина і не мав у кишені жодної монетки, тож він зробив для Піноккіо курточку з кольорового паперу, черевики з дерева, а з м'якушки хліба ковпачок.
Піноккіо відразу побіг помилуватися на себе в ночвах з водою, і так йому сподобався власний вигляд, що він гордовито вигукнув:
– Я тепер справжній синьйор!
– Атож, – сказав Джеппетто, – але май на увазі, що в синьйора одяг не тільки гарний, а й чистий.
– До речі, – зауважив дерев'яний хлопчик, – для школи мені потрібно ще щось, до того ж найголовніше.
– А саме?
– Буквар.
– Правильно! Але де ж його взяти?
– Та де ж? Піти в книгарню і купити.
– А звідки взяти грошей?
– У мене немає.
– У мене теж, – засмутився добрий дідусь.
І Піноккіо, хоча й був дуже веселий хлопець, теж засмутився, бо біду, коли вона справжня, розуміють усі діти.
– Стривай! – вигукнув раптом Джеппетто, скочивши з місця. Схопив свою плисову приношену куртку і вибіг.
Незабаром він повернувся; в руках тримав буквар для сина. Бідолашний дідусь лишився в самій сорочці, а надворі падав сніг.
– Де ж твоя куртка, тату?
– Продав.
– А навіщо?
– Бо мені стало жарко.
Піноккіо зрозумів, у чому річ, і, не стримавши пориву свого доброго серця, кинувся на шию Джеппетто і палко поцілував його.
Розділи: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2025 Валерія Воробйова