|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Карло Коллоді
Пригоди Піноккіо
Переклад українською – Юрій Авдєєв
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Лібіко Марайя
Розділи: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36
2. Майстер Вишня дарує поліно своєму приятелеві Джеппетто, який хоче зробити з нього дерев'яну ляльку, що вміла б танцювати, фехтувати і перекидатися через голову
В цю мить у двері постукали.
– Заходьте, – сказав столяр, неспроможний звестися на ноги.
До майстерні ввійшов жвавий дідок на ім'я Джеппетто. Та всі сусідні хлопчаки дражнили його Мамалиґою, бо його жовта перука кольором була дуже схожа на кукурудзяну кашу.
Джеппетто мав гарячий і дратівливий норов. Біда тому, хто назве його Мамалиґою! Джеппетто одразу ставав лютий, як звір, і ніщо вже не могло його стримати.
– Добридень, майстре Антоніо, – привітався Джеппетто. – Що це ви поробляєте на підлозі?
– Навчаю мурахів лічбі.
– Хай щастить вам у цьому!
– Що привело вас до мене, куме Джеппетто?
– Ноги!.. Знаєте, майстре Антоніо, я прийшов до вас щось попросити, коли ваша ласка.
– Я до ваших послуг, – відповів столяр, зводячись на коліна.
– Сьогодні вранці я щось придумав.
– Що саме?
– Я надумав змайструвати дерев'яну ляльку. Таку, щоб уміла танцювати, фехтувати і перекидатися через голову. З цією лялькою я помандрую по світу заробляти собі на шматок хліба і склянку вина. Що ви на це скажете?
– Молодець, Мамалиґо! – пискнув той самий голосок невідомо звідки.
Почувши, що його назвали Мамалиґою, кум Джеппетто почервонів від люті, як перчина, і сердито спитав:
– Чому ви мене ображаєте?
– Хто вас ображає?
– Ви сказали на мене Мамалиґа.
– Це не я сказав.
– Виходить, я сам? А я знаю, що це сказали ви!
– Ні, не я!
– Ви!
– Ні!
– Так!
Розпалюючись дедалі більше, вони перейшли від слів до діла, вчепились один одному в чуба, дряпалися, кусались і душили один одного.
Коли бійка скінчилася, в руках у майстра Антоніо була жовта перука Джеппетто, а той тримав у зубах перуку столяра.
– Віддай мою перуку! – вигукнув майстер Антоніо.
– А ти віддай мою, і помирімося.
Діди, помінявшись перуками, потисли один одному руки і поклялися бути добрими приятелями довіку.
– Отже, куме Джеппетто, що ви хочете попросити в мене? – сказав столяр примирливо.
– Я хотів би попросити у вас підходяще поліно на ляльку. У вас знайдеться що-небудь таке?
Дуже задоволений, майстер Антоніо одразу підійшов до верстака, щоб узяти поліно, яке нагнало на нього стільки страху. Та тільки-но він простягнув поліно своєму приятелеві, як воно виприснуло з рук і щосили вдарило бідного Джеппетто по тонких ногах.
– Ага! То оце так ви робите людям подарунки? Ви мене замалим не скалічили!
– Присягаюся, це не я.
– А хто? Може, я?
– Це все поліно.
– Знаю, що поліно. Але ж це ви кинули його мені на ноги!
– Я не кидав!
– Брехун!
– Джеппетто, не ображайте мене, бо скажу на вас Мамалиґа!
– Йолоп!
– Мамалиґа!
– Осел!
– Мамалиґа!
– Погана мавпа!
– Мамалиґа!
Почувши, що його втретє назвали Мамалиґою, Джеппетто зовсім оскаженів, кинувся на столяра, і вони знову заходилися гамселити один одного.
Після битви у майстра Антоніо на носі з'явилося ще дві подряпини; а його приятель не дорахувався двох ґудзиків на своїй куртці. Звівши таким чином рахунки, вони потисли один одному руки і поклялися бути щирими друзями довіку.
Джеппетто взяв поліно, подякував майстрові Антоніо і пошкандибав додому.
Розділи: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова