Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн




Карло Коллоді

Пригоди Піноккіо

Переклад українською – Юрій Авдєєв
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Лібіко Марайя

Розділи:   1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36 

15. Розбійники женуться за Піноккіо і, спіймавши, вішають на гілці великого дуба

Піноккіо вже зовсім зневірився у своїх силах і ладен був упасти на землю, визнавши себе переможеним, та, оглядівшись довкола, побачив удалині серед купи зелених дерев білий як сніг будиночок.

– Якщо в мене стане сили добігти до того будиночка, я врятуюся: – і він щодуху помчав лісом. Розбійники – за ним.

Так відчайдушно біг він майже дві години, поки, геть засапавшись, добувся до будиночка. Постукав у двері.

Ніхто не озвався.

Він постукав ще дужче, бо чув за спиною кроки і хекання своїх напасників. Знову тиша.

Тоді Піноккіо почав гатити в двері головою і ногами. У вікні показалася Прекрасна Дівчинка з блакитним волоссям, обличчя в неї було жовте як віск, очі заплющені, руки складені на грудях.

Не поворухнувши навіть губами, вона промовила голосом, що долинав ніби з того світу.

– В цьому будинку немає нікого. Всі померли.

– То хоч ти відчини мені! – благально закричав Піноккіо.

– Я теж мертва.

– Мертва? А що ж ти робиш там у вікні?

– Виглядаю домовину, в якій мене понесуть на кладовище.

Промовивши ці слова, Дівчинка зникла, а вікно нечутно зачинилося.

– О Прекрасна Дівчинко з блакитним волоссям, – вигукнув Піноккіо, – пожалій мене, відчини! Зглянься над бідним хлопчиком, за яким женуться розбій...

Він не доказав, бо його схопили за горло і ті ж таки голоси загрозливо пробубоніли:

– Ага, впіймався!

Нещасний, відчувши, що смерть стоїть у нього за плечима, затремтів так, що застукотіли руки й ноги в суглобах, задзвеніли і чотири золоті, сховані під язиком.

– То що? – запитали розбійники. – Роззявиш свого рота чи ні? Ага, мовчиш! Ну, зараз ти в нас розтулиш рота.

Вони витягли два здоровенні й гострі, як бритва, ножі і вдарили ними Піноккіо.

Та хлопчик, на щастя, був із твердого дерева, і леза ножів розлетілись на друзки. В руках у розбійників залишилися самі держаки. Напасники здивовано витріщилися одне на одного.

– Я надумав, – закричав один. – Його треба повісити. Повісьмо його!

– Повісьмо! – відгукнувся другий.

Як сказали, так і зробили. Зв'язали бідоласі за спиною руки, накинули на шию зашморг і повісили на гілці дерева, відомого під назвою Великий дуб.

Після цього розбійники посідали на траві, чекаючи, поки повішений востаннє дриґне ногами. Та минуло три години, а Піноккіо все ще борсався у зашморгу, міцно стуливши рота.

Пригоди Піноккіо

Розбійникам набридло чекати, і вони пішли собі, глузливо попрощавшись із Піноккіо:

– Бувай здоровенький! Сподіваємось, що завтра, як ми сюди прийдемо, ти зробиш нам таку ласку: гарненько помреш собі й роззявиш рота.

Тим часом знявся шалений північний вітер, і повішений загойдався, як церковний дзвін у свято. Це завдавало йому страшенних мук, а зашморг усе тугіше стискав горло, забивав подих.

В очах у дерев'яного хлопчика потемніло. Та хоч і чув смерть за плечима, він усе-таки сподівався, що ось-ось нагодиться якась милосердна душа і допоможе йому. Так і не дочекавшись рятівника, Піноккіо згадав про свого батька... І насилу пробелькотав:

– Ох, мій бідний тату! Якби ти був тут!

І більше він нічого не міг сказати. Заплющив очі, роззявив рота, витяг ноги і, здригнувшись востаннє, повис непорушно.

Розділи:   1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36 




Пропонуємо також:


У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

Гостьова книга - Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова