|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Карло Коллоді
Пригоди Піноккіо
Переклад українською – Юрій Авдєєв
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Лібіко Марайя
Розділи: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36
22. Піноккіо викриває злодіїв, і за вірну службу селянин відпускає його на волю
Дерев'яний хлопчик солодко спав уже понад дві години, коли десь так опівночі його розбудив чийсь шепіт. На подвір'ї хтось стиха перемовлявся дивними пискливими голосами. Обережно висунувши з будки кінчик носа, Піноккіо побачив чотирьох звірят з темною шкуркою, схожих на котів. Вони збилися докупи і про щось радилися. Та це були не коти, а куниці, хижі звірята, які понад усе люблять яйця і молоденьких курочок. Одна з куниць відокремилася од своїх спільників, підійшла до будки і стиха промовила:
– Добрий вечір, Мелампо.
– Я не Мелампо, – відповів дерев'яний хлопчик.
– А хто ж ти тоді?
– Я Піноккіо.
– А що ти тут робиш?
– Служу сторожовим собакою.
– А де ж Мелампо? Де старий пес, який жив у цій будці?
– Здох сьогодні вранці.
– Здох? Бідолаха! Такої добрячої душі собака!.. Правда, судячи з твоєї морди, ти теж порядний пес.
– Прошу вибачення, але я не собака.
– А хто?
– Я дерев'яний хлопчик.
– І служиш тут сторожовим собакою?
– На жаль. Мене покарали.
– Тоді я пропоную тобі ті ж умови, що й покійному Мелампо. Будеш задоволений.
– А які це умови?
– Раз на тиждень, як і досі, ми навідуватимемося вночі до цього курника і братимемо восьмеро курей. Семеро нам, а одна тобі з тією умовою, звичайно, що ти вдаватимеш, ніби спиш, і не будитимеш хазяїна своїм гавкотом.
– А Мелампо так робив? – запитав Піноккіо.
– Авжеж! Ми з ним жили в злагоді. Отож спи собі спокійнісінько і будь певен, що ми залишимо тобі під будкою ситеньку курочку на сніданок. Ти мене зрозумів?
– Атож! – відповів Піноккіо і покивав загрозливо головою, ніби хотів сказати: «Ми ще про це побалакаємо!»
Чотири куниці, певні, що «собаки» їм боятися нічого, побігли до курника, який стояв майже поряд з будкою, зубами і пазурами відчинили дерев'яні двері й одна по одній шаснули всередину. Щойно вони зайшли, як почули, що двері за ними гучно хряснули.
То Піноккіо зачинив двері та ще й, про всяк випадок, прикотив під них велику каменюку.
Після цього він загавкав, ну точнісінько як сторожовий собака: гав-гав-гав!
На гавкіт селянин устав з ліжка, взяв рушницю і, відчинивши вікно, спитав:
– Що сталося?
– Злодії! – відповів Піноккіо.
– Де?
– В курнику.
– Зараз я вийду.
І справді, селянин миттю спустився сходами вниз, заскочив у курник, спіймав усіх куниць і повкидав їх у мішок.
– Нарешті ви в моїх руках, – задоволено промовив він. – Я міг би покарати вас сам, та не хочу. Мені приємніше буде віднести вас завтра в сусіднє село до шинкаря, який здере з вас шкурки, а з м'яса приготує смачну солодку печеню, зовсім як заячу. Ви, звісно, не заслуговуєте такої честі, але шляхетні як я люди не зважають на такі дрібниці.
Підійшовши до Піноккіо, селянин погладив його і спитав:
– Як тобі пощастило викрити змову цих злодюжок? Подумати тільки, що Мелампо, мій вірний Мелампо, ніколи нічого не чув!
Дерев'яний хлопчик міг би розказати про ганебну угоду між собакою й куницями. Та, згадавши, що пса вже нема на світі, подумав: «Навіщо обмовляти покійника? Мертві є мертві, і найкраще дати їм спокій».
– Коли куниці прийшли на подвір'я, ти спав чи ні? – питав далі селянин.
– Спав, – відповів Піноккіо. – Але куниці своїм базіканням розбудили мене. Одна підійшла до моєї будки і сказала: «Якщо ти обіцяєш нам не гавкати і не будити хазяїна, ми подаруємо тобі ситеньку курочку». Розумієте? Ці поганці мали нахабство зробити мені таку ганебну пропозицію! Я дерев'яний хлопчик і маю вади, як і всі на цьому світі, проте ніколи не ввійду в спілку з мерзенними злодіями.
– Ти молодець, хлопче! – вигукнув селянин, ляснувши Піноккіо по плечу. – Такі вчинки роблять тобі честь. І щоб довести тобі, який я задоволений твоєю поведінкою, звільняю тебе і відпускаю додому. – І зняв з хлопчика нашийник...
Розділи: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова