Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
Усі категорії |
Ондржей Секора
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Ондржей Секора
Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22
На узліссі ріс кущ білої шипшини, усіяний рожевими квітами. Квіти всміхалися і ніби лагідно гукали: "Подивіться, які ми гарні!" – і чудово, дивно пахли.
Але на їх гілочках були й шипи. Вони погрожували: "Обережніше, – вколемо", – і сердито щетинилися навсібіч.
Між цими страшенними шипами пробирався захеканий мураш. Він поспішав гілочками нагору, квапився так, немов хтось гнався за ним. Мураш був увесь чорний, тільки на шиї у нього був зав'язана червона хусточка в білий горошок.
– Не чіпайте мене! Геть! – сварився він на шипи. – Ви бачите, я поспішаю! Я поспішаю нагору. Я, любі мої, повинен подивитися, де мій мурашник. Адже я сьогодні заблукав. Я зовсім, зовсім заблукав.
Спритно ухиляючись від шипів, мураш видирався все вище й вище. І ось він вже на верхівці, там, де розцвіла найгарніша квітка. Вона буде спостережною вежею! Звідси, можливо, вийде побачити мурашник. Гоп! – стрибнув мураш на гладку пелюстку квітки. Але, поспішаючи, раптом послизнувся – та й геп головою в тичинки, вкриті ніжним жовтим пилком. Ох, скільки ж його там було! А як він одразу посипався! Пилок набився мурасі в очі, в ніс і він: "А-а-а-пчхи!" – чхнув так, що квітка захиталася. А тільки-но квітка захиталася, як у мураша підкосилися ноги, і він полетів сторчака разом із тичинкою, за яку встиг схопитися.
– Мільйон камінців віддам за запобіжну сітку! – закричав мураш у жаху. Ледве він вимовив це, як дивом під ним з'явилася сітка, і він впав на неї, немов на перину. Але от біда: це виявилася не запобіжна сітка, а павутина; по її нитках, товстих, немов канати, вже спускався павук і реготав: "Ха-ха-ха! Муравлику, попався! А що, як я тебе, муравлику, з'їм?!" – І він накинувся на мураша.
Мураш був маленький. Порівняно з ним павук здавався велетнем. Але мураш зовсім не хотів , щоб його з'їли.
Спочатку він ногами відштовхнув павука, а потім так вгатив по зубах здивованому ворогові, що у того іскри посипалися з очей. І тут мураш схопився та, розмахуючи тичинкою як шпагою, закричав:
– Думаєш, якщо ти павук, то я тебе боюся? Думаєш, якщо ти великий, а я маленький, я тобі здамся? Помиляєшся! Ось тобі! На тобі! – і він колов павука тичинкою в живіт, у підборіддя, в ніс. Павук відмахувався усіма вісьмома лапами, але мураш безстрашно – раз, раз, раз! – завдавав йому удару за ударом.
Кожного разу, коли він колов павука тичинкою в живіт або підборіддя, павукові ставало так лоскітно, що він навіть підстрибував. Коли ж мураш, приловчившись, стукнув павука тичинкою по носі, пилок посипався і набився павукові в очі, в рот і навіть у ніс! Павук не витримав і – "А-а-а-пчхи!" – чхнув ще вдесятеро сильніше, ніж мураш.
І тоді ось що сталося. Павутина розірвалася, по одному канату на землю з'їхав мураш, по іншому – павук. Павук бив на всі боки лапами і все більше заплутувався у власному павутинні, а мураш дременув – геть-геть подалі від страшної небезпеки!
Свого мурашника він не знайшов, – адже так і не вдалося йому щось побачити з верхівки куща. Але від павука врятувався, хоча павук був удесятеро більшим і товщим за нього.
Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22
Автор: Секора О.; ілюстратор: Секора О.Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова