Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Усі категорії

Мураші не здаються

Ондржей Секора

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Ондржей Секора

Сторінки:   1    2    3    4    5    6    7    8    9    10    11    12    13    14    15    16    17    18    19    20    21    22   

Про те, що наснилося Ферді і що сказали двоє буркунів

– Милий Фердо, – урочисто сказала мама якось вранці. – Дякую тобі за твою допомогу. Якби не ти, я б ніколи так добре не вигодувала моїх черв'ячків, та й лялечки наші не побачили б ані сонця, ані свіжого повітря. Бо мені нема коли виходити на вулицю. Бо мені ж треба відкладати яєчка і годувати черв'ячків. Але з твоєю допомогою вже з перших лялечок у нас виростуть здорові й сильні робітники. А це, я відчуваю, буде скоро. Я не помиляюся. Можливо, навіть сьогодні вночі.

Ферда засяяв від радості: "Сьогодні вночі! Сьогодні вночі у нас вилупляться з лялечок перші мурахи. Ура!"

Ферда так поспішав, вибігаючи на прогулянку, що дві лялечки впали з санчат і вдарилися головами об землю.

Але Ферда навіть не звернув на це уваги, він їх знову поклав на санчата і побіг до Дроворуба, а від нього до Павука, щоб розповісти всім про те, що має відбутися цієї ночі.

Потім Ферда покликав Світлячка, щоб вночі він освітлював мурашник. Коли ввечері прийшов Світлячок і освітив комору, все вже було готове: Ферда прикрасив кімнату квітами, а найбільших лялечок поклав в один рядок. Усі вони були великі, товсті, ось-ось луснуть, гладенькі, тільки у тих двох, що впали на землю, на головах темніли синці.

От халепа! Але, може, це їм не зашкодить? Може, і з них вийдуть гарні мурахи?

Ферда і Світлячок вмостилися зручніше і почали розмовляти. Світлячок розповідав Ферді про все, що він бачить вночі. Про те, які дивовижні метелики літають і скільки їх за ніч з'їдає кажан. Про те, як вночі гухкають сови і як вони ловлять мишей для своїх пташенят. Він розповідав Ферді про зайців і козуль, що ночами пасуться і скачуть по траві.

Світлячок розповідав йому про... але Ферда вже нічого не чув, бо він, соня такий, заснув.

Снилося йому різне і, нарешті, наснилося, що він у великому мурашнику і там його схопила охорона.

– Послухай, а ти випадково не Отрокар? – накинулися на нього мурахи-охоронці і потягли з мурашника.

Марно хапався Ферда за гілочки, глицю і кричав: "Пустіть мене, я ж Ферда!". Вони продовжували його тягти. Усе, за що б він не хапався, тріщало й ламалося – трісь! трісь! А обидва охоронці так сильно й так довго штовхали його, смикали і трусили... аж поки він, нарешті, не прокинувся.

Тут Ферда побачив, що його трясуть не мурахи-охоронці, а Світлячок. Він кричав: "Фердо, прокинься, – лялечки тріскаються!"

Лялечки дійсно вже тріскалися.

"Трісь!" – тріснула перша лялечка, і з неї вискочив молодий робітник; він роззирнувся, потягнувся, привів себе до ладу і сказав, щоб йому дали роботу. Ах, який він був гарний!

"Трісь!" – луснула друга. З неї вискочив кремезний хлопець, він виструнчився, зробив кілька вправ і застиг на варті біля дверей.

"Еге, це воїн", – подумав Ферда.

"Трісь!" – луснула нова лялечка, і з неї вискочила нянечка. Вона причепурилася і одразу ж зайнялася іншими лялечками. Вкладала їх трохи краще, перекладала, аж раптом – трісь! трісь! – прямо під руками у неї луснули ще дві лялечки, саме ті, із синцями на головах, які Ферда впустив на землю. З них вилізли двоє похмурих, незадоволених мурах.

– Гм, не дуже у них тут гарно, – пробурмотів один.

– Який дивний світ!.. І підлога яка нерівна! – забурчав інший.

– І взагалі нам тут не подобається. В інших мурашниках, мабуть, краще! – забурчали вони в один голос.

Такі буркуни! Все їм не подобалося. Втім, вони і потім увесь час бурчали й нарікали, і тому в мурашнику їх стали звати Буркун і Буркотун.

А найпершого мураху-робітника, який не боявся ніякої, навіть найважчої роботи, назвали Молодець.

Сторінки:   1    2    3    4    5    6    7    8    9    10    11    12    13    14    15    16    17    18    19    20    21    22   

У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

- Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5168755457383301, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова