Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Усі категорії

Мураші не здаються

Ондржей Секора

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Ондржей Секора

Сторінки:   1    2    3    4    5    6    7    8    9    10    11    12    13    14    15    16    17    18    19    20    21    22   

Про те, хто в мурашнику виграв

– Ура! Ура! – пролунало на одинадцятий день змагання. – Сьогодні ми дізнаємося, хто виграв!

Як? Адже ми повинні були закінчити будівництво лише на чотирнадцятий день?

Це правда. Але якщо вже треба було поспішати, мурахи поквапилися і закінчили роботу на три дні раніше. І от всі зібралися біля святково прикрашеного мурашника, тільки варти щось не було видно. Варта стояла трохи далі і пильно стежила, щоб хтось з ворогів не наблизився до мурашника.

Видовисько було чудовим. У яскравих променях сонця височів мурашник, якого ще ніколи не було у жодних мурах. П'ять поверхів із каменю, п'ять справжніх фортець здіймалися одна над іншою. На верхніх поверхах під весняним сонечком прогріватимуться лялечки і яєчка. Дві вежі з'єднували п'ять поверхів, а з першого поверху, де буде розміщено варту, навсібіч йшли коридори; ним воїни одразу могли прибігти у будь-яке місце, де б не виявився ворог.

І хто б не напав на цю неприступну фортецю, – він зламає тут собі шию! Завтра мурахи почнуть вкривати фортеця глицею, щоб зовні вона виглядала як звичайний мурашник.

Глядачі із захопленням дивилися на складну споруду. У натовпі, не поспішаючи, повзав Равлик і прогулювався жук Рогач; обидва, сяючи від гордості, примовляли:

– І ми мурашкам допомагали! І ми добре попрацювали!

Дроворуб і скромна Жижалочка теж були там. Але вони нічого не говорили і просто чекали початку свята.

Нарешті розкрилися головні ворота і з них вийшли чотири нянечки, щоб повідомити рішення мами про те, хто виявився переможцем.

– Ура! Ура! – вітали їх присутні.

– Любі гості й мурахи! – почала одна з нянечок. – Ще ніколи не вдавалося побудувати мурашник так швидко і так добре, як цього разу, – адже у нас було таке чудове змагання...

– Ура! Хай живе змагання! – з захопленням закричали всі. – Ура-а-а!

– Ми повинні бути вдячні Працівнику і Пиріжку, які розпочали це змагання!

– Ура! Хай живуть Працівник і Пиріжок! – закричали всі і зааплодували обом героям. – Ура-а-а!

– Ви хочете дізнатися, хто виграв? – продовжувала нянечка. – Ви самі бачите роботу будівельників. А ми оглянули все те, що зробили шахтарі під землею, і повинні сказати, що і там не мурашник, а просто казка. Там споруджено теплі зимові зали, чудові комори. А якби ви бачили, які там приміщення для черв'ячків і лялечок! Так, це справді неприступні підземні фортеці! А ще таємний...

Нянечка не встигла договорити.

Її смикнули за руку і потихеньку їй нагадали:

– Тихіше, адже про це не можна говорити!

Більше нянечка нічого не сказала про таємний... і продовжувала далі:

– Сказати, що хтось працював гірше, – не можна. Всі працювали чудово. Гарно працювали! Хто ж виграв? Мурашина мама передає вам, – всі ми виграли, увесь мурашник! Усі ми добре попрацювали. Найкращі працівники зараз отримають вінки!

– Ура-а-а-а! – закричали мурахи і гості. – Хай живуть найкращі працівники!

Нянечки почали роздавати гарні вінки. Перший вінок отримав Працівник за те, що він запропонував змагатися, і тому мурашник був побудований так швидко; а ще за те, що він зробив під землею, і за таємний... коротше кажучи, і за те, про що не можна говорити. Другий вінок отримав Хитрун за винахідливість. Третій вінок отримав Пиріжок за хорошу роботу всієї бригади, а четвертий – Сміливець, – адже це він придумав працювати у дві зміни.

– Один вінок мама призначила для нас, – зніяковівши, сказали нянечки, – тому що ми теж добре попрацювали! Подивіться, чого ми досягли. – І вони з гордістю показали таких величезних і міцних лялечок, що всі здивувалися.

– Ой-Ой-ой! Оце будуть мурашки! Оце будуть силачі! Ура нянечкам! Ура-а-а-а! – закричали всі і зааплодували.

Потім мурахи нагородили вінками Равлика, Рогача, Дроворуба і маленьку Жижалочку, – адже вони так допомогли!

Ах, як вони зраділи! Які були горді! Правда, маленька Жижалочка, збентежившись, уся почервоніла, а Равлик, поки ніхто не бачив, з'їв з вінка всі молоденькі листочки.

Дроворуб же надів вінок на шию і полетів показати його своїй дружині.

– А тепер ми хочемо щиро подякувати нашому Ферді, – сказала нянечка і подала мурашу гарний вінок. – Ферда нам увесь час...

Але їй не вдалося договорити. Раптом прилетів Джміль і, навіть не присівши, прокричав, кружляючи над мурашками:

"Фердо, стара товста Жижала наказує тобі, щоб ти негайно прийшов до неї. Вона живе тепер під зламаною ялинкою. Біжи швидше! Вона хоче тобі щось сказати".

І Джміль полетів.

Сторінки:   1    2    3    4    5    6    7    8    9    10    11    12    13    14    15    16    17    18    19    20    21    22   

У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

- Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5168755457383301, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова