Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Усі категорії

Мураші не здаються

Ондржей Секора

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Ондржей Секора

Сторінки:   1    2    3    4    5    6    7    8    9    10    11    12    13    14    15    16    17    18    19    20    21    22   

Про те, як допоміг мурашкам жук Рогач

Наступного дня Працівник повів Ферду далеко за мурашник. І там вони обидва сховалися у шовковистій траві біля кущів.

– Тепер обережніше, – сказав Працівник і пригнув Ферду до землі. За кущами показалося щось велике, чорне.

"Що це таке? – подумав Ферда. – Та ж це жук Рогач, а з ним розмовляє мураш Хитрун!"

Мураш Хитрун у цей час дивився жуку на роги і питав його: "Послухай, а чи правда, що ти не можеш рогами поворухнути? Правда?"

– Як? Чому не можу? – заперечив Рогач. – Це дуже просто, – і він поворушив своїми величезними рогами.

– Оце дива! – здивувався Хитрун. – Хто б міг подумати! Але, мабуть, зробити ними ти нічого не можеш, ти можеш ними тільки просто ворушити, чи не так? Сили в них у тебе зовсім немає, чи не так? – підбурював Хитрун Рогача.

– Що? Зовсім немає сили? – образився Рогач. – А ну, покажи, що мені зрубати, і ти побачиш!

Хитрун показав йому на гілочку – добра колода для мурашника, – а Рогач – раз! – і зрубав гілочку.

– Але ось тут тобі її не перерубати! Цього ти, мабуть, не зможеш! – знову показав Хитрун на гілочку.

А Рогач знову – раз! – відрубав якраз такий шматок, який був необхідний мурашкам для кріплень в коридорах.

– Ідіть сюди! Такого ви ще не бачили! – покликав Хитрун Ферду і Працівника. – Подивіться-но, що вам покаже Рогач! Це диво, чудо! Така важка робота, а він зовсім ще не втомився!

Рогач, захоплений загальною увагою, бажаючи довести, що для нього це зовсім не важко, рубав одну за одною вибрані Хитруном колоди. Тільки заготовивши цілу купу колод, Рогач раптом зупинився і з підозрою запитав Хитруна:

– Послухай, а чи не задумав ти посміятися з мене?

Тут Хитрун лагідно поплескав його по плечу і сказав:

– Ні, Рогаче! Ти зараз сам побачиш, що я і не думаю з тебе сміятися. Я тобі покажу, навіщо нам потрібні ці колоди. Ходімо з нами! – І він повів Рогача до мурашника.

Ах, яка перед ними відкрилася картина! Мурашник був схожий на велике будівництво; всюди снували взад і вперед робітники. Вже були побудовані риштування для трьох нових поверхів. Навколо поважно походжав жук Дроворуб; він розчепірював вуса, а Пиріжок ними, як циркулем, перевіряв, чи немає десь помилки.

З одного боку мурахи тягли до будівництва глицю та гілочки, з іншого вони несли пісок і каміння. Тут раптом із мурашника вибіг мураш Молоток і схвильовано закричав:

– Чому досі немає колод для шахтарів? Коли ж ви, нарешті, принесете?

– Чудово, чудово! – захоплювався Рогач. – Хлопці, тепер я вам із задоволенням допомагатиму! Так! Так! Адже я навіть не знав, що вмію заготовляти колоди для будівництва. Ходімо швидше, попрацюємо ще! – І вони побігли з Хитруном заготовляти нові колоди.

Про те, як і Равлик став щасливим

Рогач і Хитрун дуже здивувалися, побачивши, що Ферда вже встиг завантажити колоди на дерев'яні санки. Колоди лежали величезною горою. П'ятдесят мурах не змогли б зрушити санки з місця!

– А тепер я вам дещо покажу, – підморгнув мурашкам Ферда і підвів до санок, ніби випадково, великого Равлика.

– Такої гарної хатки, як у тебе, ми ще ніколи не бачили, – лагідно заговорив він із Равликом. – Але ти навіть не уявляєш, наскільки б вона стала гарнішою, якби їй прибудувати ще один поверх.

Равлик від подиву зупинився.

– Адже це зовсім не важко, – продовжував Ферда і знову підморгнув мурашкам. – Почати можна звідси, – показав він на хатку, – а ось тут, мабуть, можна приробити балкон. – Працівник і Хитрун здогадалися, що треба робити. Вони накинули на Равлика віжки і впрягли його в санки.

– Ми тобі – раз, два – і все збудуємо, – пообіцяв Ферда Равлику. – Не віриш? Ану, ходімо, подивишся, як у нас будують! У нас скоро вже буде закінчено шостий поверх.

– Дуже цікаво, дуже цікаво, дуже цікаво, – засопів Равлик; він слухняно рушив за Фердою і – такий він силач – навіть не відчув, що тягне за собою санки з великим вантажем. Ви просто не повірите, – було зекономлено роботу п'ятдесяти мурашок!

– Ти завжди повзаєш так повільно чи можеш швидше? – став підбурювати Равлика Ферда.

– Ми обов'язково повинні швидше прийти на будівництво, до обідньої перерви, – підтримав Ферду Хитрун.

Равлик злякався. Ні, йому зовсім не хотілося спізнюватися, і він заквапився. Тепер він повз із такою швидкістю, як мураха, коли він поспішає.

І незабаром вони вже були біля мурашника.

Перед Равликом відкрилося надзвичайне видовище. Мурашник виглядав як розкритий годинниковий механізм; кожен робив своє, але водночас і спільну справу, і все так добре виходило.

Равлик зачаровано дивився на мурашник.

– Ах, як чудово, ах, як чудово! Як би мені хотілося вміти щось робити! Я б тоді теж став вам допомагати! – зітхнув він мрійливо.

– Ну то озирнися, і ти побачиш, як ти нам допоміг, – сказав йому Ферда і показав на гору колод, які він притягнув до мурашника.

– Це я? Невже це я так добре вмію працювати? – здивувався Равлик. – Дійсно? Та я ніколи й не думав, що вмію так добре працювати! Швидше, швидше, я знову повезу колоди! – Він повернувся і, не розбираючи шляху, поспішив туди, де в цей час Рогач вже заготовив нову купу колод. Їх навантажили на санки, і Равлик повіз. Він був такий щасливий, що по дорозі то гуркотів, як трактор, то іржав, як стадо коней, то чмихав і свистів, як паровоз. Так йому сподобалося працювати.

Сторінки:   1    2    3    4    5    6    7    8    9    10    11    12    13    14    15    16    17    18    19    20    21    22   

У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

- Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5168755457383301, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова