Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Усі категорії

Мураші не здаються

Ондржей Секора

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Ондржей Секора

Сторінки:   1    2    3    4    5    6    7    8    9    10    11    12    13    14    15    16    17    18    19    20    21    22   

Про жука Дроворуба і подію у павутинні

У лісі знову здійнялася метушня, коли Ферда повіз лялечок на прогулянку. Знову жучки і зовсім маленькі мурашки пострибали до нього на санчата, весело сміялися, а інші бігли поруч і кричали: "Покатай!"

На галас прибіг великий зелений, з величезними вусами, жук Дроворуб.

– Гарні лялечки у вас, нічого не скажеш, – почав він. – Великі. Але наші будуть ще більшими. Набагато більшими! – і він показав вусами, наскільки більшими будуть його лялечки. – Адже мої личинки перетворюються на лялечок тільки через три роки. Так, так! Цілих три роки вони будуть тільки їсти й пити. Адже вони у мене живуть в дереві. Не віриш? Але ж ми відкладаємо яєчка у пеньку. Ось підійди-но, послухай, як там маленькі личинки-черв'ячки, милі крихітки, гризуть дерево! – І він потягнув мураху Ферду до пенька. – От послухай, як – хрум-хрум! – з апетитом їсть малеча.

Ферді довелося підійти до пенька і, хочеш не хочеш, послухати, як у дереві – хрум-хрум-хрум! – з апетитом їдять пустуни.

Дроворуб довго не хотів його відпускати.

– Ти навіть не уявляєш, який я задоволений, що мої черв'ячки так добре їдять, – хвалився він. – Принаймні, вони будуть добре рости, а коли стануть великими...

– ... перетворяться на лялечок... – урвав його Ферда.

– Так, перетворяться на лялечок, – із захопленням підхопив Дроворуб і від радості так плеснув Ферду по плечу, що той мало не впав. – Коли ж лялечки луснуть, з них вискочать жуки-дроворуби. Я вже чекаю не дочекаюся... – говорив він. – У них в усіх будуть такі ж довгі вуса, як у мене. Діти будуть такі великі, такі гарні... І ти, Фердо, ти теж чекаєш не дочекаєшся, коли ваші лялечки перетворяться на мурах?

Ферда теж із нетерпінням чекав. Але чекати – то пусте! От якби тільки не боятися Отрокарів!

– Уяви собі, вони у мене хотіли вкрасти яєчко! – і Ферда став розповідати. Захоплені цікавою розмовою приятелі йшли, йшли і навіть не помітили, як опинилися біля куща шипшини під великим павутинням.

– Ти боїшся Отрокарів? – обурювався Дроворуб. – Не бійся! Нічого не бійся! Я на всі прогулянки ходитиму разом із тобою, і не дам тебе скривдити. Ну, а зі мною не так вже й легко впоратися. – І Дроворуб грізно поворушив вусами. – А якщо хтось поткнеться, у мене стільки сили! Та я такого Отрокара схоплю, я йому скажу... – Тут Дроворуб зачепився вусом за павутиння. Павук, що сховався нагорі, подумав, що попалася велика муха, і блискавкою кинувся вниз, прямісінько під ніс Дроворуба. Що тут сталося!

Дроворуб затиснув Павука вусами, ніби в кліщі, і закричав:

– Ага! Попався Отрокаре! Прощайся, лиходій, з життям! Зараз я відкушу тобі голову! – І він розкрив свої величезні щелепи. Варто було йому тільки їх стиснути, і Павуку настав би кінець.

– Дроворубе, що ти робиш? Адже це не він, це не Отрокар, це ж Павук! Прошу тебе, відпусти його! – закричав Ферда.

Ледве-ледве в останню хвилину йому вдалося врятувати Павука від смерті.

Дроворуб зупинився, здивовано подивився на Павука і неохоче відпустив його.

Павук дивом залишився живим і не тямився від радості. Він хапався за голову, припадав на коліна, підскакував, хотів обійняти Ферду. Обіцяв, що до самої смерті буде вдячний мурашці. Тут він почав пропонувати Ферді й Дроворубові мотузку, нитки, шовкову тканину. Павук з цієї хвилини став дуже добрим. Він не переставав вклонятися, радіти, обіцяти, а коли Ферда і Дроворуб від усього відмовився, він ураз виробив чудові мотузки для санчат, щоб Ферді було легше везти таку важкість.

Павук запевняв, що він ніколи не забуде про великодушний вчинок Ферди, і обіцяв, якщо Ферді щось знадобиться, завжди прийти до нього на допомогу.

"Ну що ж! Колись і Павук може стати в нагоді", – подумав Ферда, повертаючись додому.

Сторінки:   1    2    3    4    5    6    7    8    9    10    11    12    13    14    15    16    17    18    19    20    21    22   

У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

- Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова