Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Усі категорії

Мураші не здаються

Ондржей Секора

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Ондржей Секора

Сторінки:   1    2    3    4    5    6    7    8    9    10    11    12    13    14    15    16    17    18    19    20    21    22   

До побачення!

Знову голосно застрекотали коники. Скільки було новин! Коники навіть склали цілу пісню; і тепер, якщо десь стрекотів коник, то він стрекотів тільки про ганебну втечу Отрокарів. Він стрекотів про похід мирних мурах; він стрекотів про Равлика, про Рогача, про Жижал, він стрекотів і про мураху з червоною у білий горошок хусточкою на шиї.

Слава про подвиги мурах рознеслася далеко-далеко. Хтозна, куди вона тільки не дійшла! Дійшла вона й до лісу на пагорбі, де стояв високий мурашник біля струмка! Там всі зраділи, почали танцювати, співати і кричати:

– Ура! Ферда знайшовся!

Це був мурашник Ферди. Той самий мурашник, який загубив Ферда і до якого він хотів знайти дорогу, коли піднявся на кущ шипшини.

– Ходімо по Ферду! – закричали мурахи. – Ура-а-а!

І вони вирушили в дорогу. І знову потягнулася колона мурах; попереду нянечки з букетами, позаду варта. Але варта йшла не стільки для того, щоб охороняти їх, скільки для того, щоб краще було йти в ногу і взагалі, щоб було веселіше. А набагато випереджаючи їх, летіли пісні коників про те, що мурашки йдуть по Ферду.

Ах, скільки було пролито сліз у мурашнику біля куща шипшини!

– Ми його не відпустимо! – заявили мурахи.

– Наріжу колод і накидаю їх йому на шляху! – погрожував Рогач.

– Заліплю всю траву і каміння, і він не пройде! – розсердився Равлик.

А Павук вирішив скрізь натягти мотузки, щоб ніхто не міг ані вийти, ані увійти до мурашника. Але що поробиш, якщо Ферда сам захотів повернутися додому!.. На прощання мурахи влаштували велике свято і приготували чудове й пишне частування. Нянечки, колишні рабині, приготували такі страви, які колись готували лише для королеви Отрокарів, а після вечері довелося Ферді протанцювати з усіма нянечками по черзі.

Скільки їх було! Бідолаха потім не міг на ноги підвестися.

– Це мені подобається! – засміявся Равлик. – От тепер я тебе разочок покатаю!

Довелося Ферді видиратися вгору, на Равлика. Сміливець, Працівник, Бігун та інші найкращі мурахи теж сіли на Равлика і поїхали, як солдати на танку.

Це була гарна подорож. Скрізь на павутинках були розвішані квіти. Усюди юрмилися коники, щоб усе як слід побачити. Усім хотілося проводити Ферду. Рухалися потихеньку, щоб Жижали не відставали. Равлика вели за вуздечку Буркун і Буркотун.

Тепер вони стали зовсім гарними. Та й раніше бурчали тільки тому, що колись, коли були ще лялечками, вони впали і розбили собі голови. Тепер вони остаточно видужали і з радістю беруться за будь-яку роботу.

Процесія зупинилася. Тут, біля трьох беріз, закінчувалися володіння мурах, що жили біля куща шипшини. Почали прощатися.

– Ми будемо ходити в гості! – обіцяли мурахи один одному. – Як добре, що тепер ми всі будемо жити дружно і мирно! – раділи вони.

– Ми ніколи нікому не дозволимо себе поневолити! – впевнено говорили звільнені раби.

– До побачення! – ще раз закричали мурахи Ферді.

– До побачення! – відповів Ферда і почав усім по черзі тиснути руку. Але не встиг він потиснути руку стопятидесятому мурасі, як прилетіла Бабка. На ній сиділа нянечка з мурашника біля струмка.

– Фердо, біда! – закричала нянечка. Наші черв'ячки про тебе вже дізналися, і тепер вони безперестанку плачуть. Вони хочуть, щоб ти їм розповідав казки. Дуже прошу тебе, будь ласка, поквапся!

Що було робити Ферді? Так і не вдалося йому попрощатися з усіма! Він пересів з Равлика на Бабку, Бабка – фі-і-і-ть! – полетіла, як реактивний літак, до його рідного мурашника, де так невтішно плакали черв'ячки.

Тепер Ферда розповідатиме їм казки. Еге ж! Адже йому є про що розповісти!

Сторінки:   1    2    3    4    5    6    7    8    9    10    11    12    13    14    15    16    17    18    19    20    21    22   

У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

- Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5168755457383301, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова