|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Три веселі зайці
Володимир Бондаренко
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Борис Акулінічев
Розділи: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23
Чекав заєць на лисицю
Прибрав Пухнастик у хаті, наготував їжі всякої та побіг друга шукати. Вирішив на новосілля його покликати.
– Нехай він за мене порадіє.
Біжить просікою, а назустріч йому Лисиця. І не потрібна вона була Пухнастику, аж бач, зустрілася. Побачив її Пухнастик і зупинився. Лисиця його теж побачила. Очі підмаслила, хвостом заметляла.
– Добридень, – каже.
І крок уперед зробила.
– Добридень, – відповідає Пухнастик.
І крок назад зробив.
– Чого ти відступаєш? Я хочу побалакати з тобою.
І крок уперед зробила.
– Говори звідти, – відказує заєць. – Я здалеку краще чую.
І ще крок назад зробив.
Заговорила Лисиця:
– Кажуть, ти хату збудував?
– Збудував, – відказує Пухнастик.
– Кажуть, із двома входами – парадним та чорним.
– Із двома, – відповідає Пухнастик.
– Кажуть, а я не вірю. Прийду подивитися сьогодні. Чекай.
Як почув це заєць, аж підстрибнув: ох, недобре задумала Лисиця! Та що поробиш? Сказав ледве чутно:
– Приходь.
І забув, куди йшов. Мерщій побіг додому. Набрав піску, насипав у петлі хвірток, щоб рипіли гучніше, причаївся, чекає. Чує – рипнула хвіртка до парадного входу. Вискочив Пухнастик у чорний – тільки його й бачили.
На другий день вони знову зустрілися. Побачив заєць Лисицю і зупинився: і не близько, і не далеко. Бачить його Лисиця, а дістати не може.
Каже здалеку:
– Що ж ти обдурив мене? Я приходила.
– А я чекав, – каже Пухнастик. – Але ти, мабуть, із парадного входу приходила, а я на тебе біля чорного чекав. Гадав, ти поцураєшся з парадного увійти до мене.
– Ну, чого вже тепер про це казати, – сказала Лисиця. – Я до тебе сьогодні прийду дивитися твою хату.
Що зайцю залишалося робити? Сказав він:
– Приходь.
І знову забув, куди й навіщо йшов. Побіг чимдуж додому. Набрав піску, підсипав у петлі хвірток, щоб рипіли гучніше. Причаївся, чекає. Чує – рипнула хвіртка до чорного ходу. Вискочив Пухнастик у парадний – тільки його й бачили.
Зустрічає його через день Лисиця. Ще здалеку побачив її заєць. Зупинився так само, як минулого разу: і не близько, і не далеко. Бачить його Лисиця, а дістати не може.
Каже здалеку:
– Що ж ти знову обдурив мене? Я приходила.
– А я чекав, – каже Пухнастик. – Але ти, мабуть, із чорного ходу приходила, а я на тебе біля парадного чекав. Думав, що ти, як і минулого разу, вшануєш мене: у парадні двері ввійдеш.
– Нащо про це говорити тепер, – сказала Лисиця. – Біжи додому. Ми зараз із подружкою прийдемо дивитися твою хату.
Що зайцю залишалося робити? Сказав він:
– Приходьте.
І помчав додому. На одну хвіртку навісив замок, на другу. Та й шмигнув у хащі.
– Нехай, – каже, – Лисиця думає, що я ще не повернувся.
Ночувати Пухнастик додому не пішов. До Дранька під ялинку заліз. Скаржився йому:
– Замучила мене Лисиця. Наче й маю власну хату, а спокою мені нема.
– Треба відучити її.
– Як? Нічого не можу придумати
– Я знаю як. Тільки це небезпечна справа.
– Я не боюся небезпеки. Кажи.
Озирнувся Дранько навколо, чи не підслуховує хто, і щось зашепотів другові на вухо. Слухав його Пухнастик та кивав головою:
– Добре, дуже добре! Завтра ми так і зробимо.
Розділи: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2025 Валерія Воробйова