![]() |
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
Усі категорії |
Володимир Бондаренко
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Борис Акулінічев
Розділи: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23
На другий день Вертихвіст і Федько, висолопивши язики, гасали Горилівським гаєм: зайців шукали. Знайшли їх у ліщині.
– А! Ось ви де, – загарчав Вертихвіст. – Я вам покажу, як наших цуценят ведмедями лякати!
– Ми вам покажемо! – підгавкнув Федько.
Три години кружляли Дранько і Довговушко по ліщині, сліди плутали. Але Вертихвіст легко розплутував їх. Біг за зайцями, гавкав:
– Не втечете.
Федько теж грозився:
– Не втечете, – а сам уже ледве біг.
Бачить Дранько – не втекти від Вертихвоста. Крикнув щось другові. Завернули вони ліворуч і помчали вузенькою стежкою до Яблуневого яру. Мчить за ними слідом Вертихвіст – аж вітер у вухах свистить. А заячі хвостики все ближче, ближче. Ось вони вже зовсім поруч. Ще стрибок та…
Тут вильнули зайці вбік. Вислизнула у Вертихвоста земля з-під ніг, і полетів він у яму, що мисливці ще на початку весни для вовка викопали. Стукнувся головою об стінку. Схопився, дивиться – летить на нього зверху Федько, дриґає в повітрі лапами і волає:
– Рятуйте!
Цілий день просиділи Вертихвіст із Федьком у ямі. На ніч сидіти залишились. Темно було. Моторошно. І їсти хотілося. Десь зовсім поруч нагорі пугач ухкав:
– У-ух! У-ух!
Притулявся Федько до Вертихвоста, скавулів. А Вертихвіст дивився на далекі зірки, і хотілося завити йому від розпачу, проте боявся: раптом вовк почує, прийде, куди тікати?
Вранці показалися над ямою дві заячі мордочки, захихотіли:
– Живі ще?
І впав тут Вертихвіст на коліна і лапи вгору підняв. Ні перед ким не ставав, а перед зайцями впав, просить:
– Зайчики, любі, врятуйте хоч Федька. Помре він, їсти хоче.
– Хочу, – проскавулів Федько і мотнув вухами.
– Хитрий, "врятуйте", – посміхнувся Дранько. – А потім знову нас по гаю ганятимете?
– Не будемо.
– Брешеш.
– Померти мені на цьому місці, якщо брешу.
– Їж тоді землю, присягайся.
Схопив Вертихвіст жменю землі, сунув до рота, пожував, виплюнув – на землі присягнув.
Перезирнулися зайці. Сказав Дранько:
– Треба їм допомогти, адже вони в біді.
– Помстяться потім.
– На землі присяглися, не чіпатимуть. А я дав слово Пухнастику, що всім допомагатиму, хто в біду потрапив. Повчили ми їх, та й годі.
Пошепотілися зайці між собою, зникли. Довго їх не було. Повернулися з мотузкою з лику.
– Прив'язуй Федька, ми його витягнемо.
За Федьком зайці і Вертихвоста з ями витягли. І відразу відбігли подалі: мало що... Собака все ж таки.
Розділи: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2025 Валерія Воробйова