Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн




Три веселі зайці

Володимир Бондаренко

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Борис Акулінічев

Розділи:   1    2    3    4    5    6    7    8    9    10    11    12    13    14    15    16    17    18    19    20    21    22    23

Про всяк випадок

Біг Довговушко до річки води попити і ні про що не думав. Буває так: ідеш ти і в голові у тебе порожньо, жодної думки немає. Так і було. Біжить він і бачить: лежить під кущем вовк Рудозагривко. Може, спить, а може й ні, але очі заплющені.

Три веселі зайці

Розгубився заєць. Що робити? Привітатись? Раптом спить вовк, потурбуєш – образиться. Вовки, вони вразливі. Пройти повз і не сказати нічого? А раптом не спить вовк? Розплющить очі і запитає:

– Що ж це ти, братику, ідеш і не вітаєшся?

Тупцяється заєць на місці. Що робити? Як вчинити? Подумав він, подумав і вирішив привітатись потихеньку. Якщо не спить вовк – почує, а як спить – не прокинеться: вовки, кажуть, міцно сплять.

Так Довговушко і зробив: пройшов навшпиньки повз вовка і сказав ледве чутно:

– Доброго дня, вовче.

А вовк – ні пари з вуст. Тільки брови в нього наче ворухнулися. Зупинився заєць. А що, як не спить вовк? Примружив очі і дивиться на нього крізь щілинки. Піде він зараз далі, а вовк підніметься і скаже:

– Стривай.

Підійде та як клацне зубами.

– Що ж це ти зі мною так тихо вітаєшся?

І образиться. А це дуже погано, коли на тебе вовк ображається. І тому повернувся Довговушко, пройшов іще раз повз вовка, сказав на весь голос:

– Доброго дня, вовче.

А вовк і цього разу ані мур-мур. Як лежав із заплющеними очима, так і залишився лежати. Зовсім Довговушко занепав духом. Що робити? Йти далі? А як раптом не спить вовк, а тільки вдає, що спить? Піде він, а вовк підніметься і скаже:

– Ану, йди сюди. Ти чого це? Зрадів, що я сплю, і не розбудив, щоб здоров'я мені побажати? Виходить, ти не хочеш, щоб я був здоровий?

І хтозна, що б воно далі було, якби не пугач. Набридло йому спати в дуплі на правому боці, перекинувся він на лівий та як ухне. Підстрибнув Довговушко та як дременув. Та прямо на ведмедя Свирида.

Летить, зуби вишкірив, вуха до спини притислися. І такий у нього був вигляд очманілий, що ведмідь навіть позадкував, дорогою йому поступився.

Три веселі зайці

Побачив дні через три його біля Іванкової криниці, похитав головою:

– А ти відчайдушний. Біг минулого разу прямо на мене і не боявся. Але ж я міг і розчавити тебе. Я он який великий.

– Я знаю, – ледве чутно промимрив Довговушко. – Тільки хоч ти і великий, я тебе в ті хвилини не бачив, бо я біг із заплющеними очима: пугача злякався.

І очі кулачками потер:

– Кепсько бути зайцем. Перед кожним тремти, кожному догоджай.

Шкода стало ведмедю зайця, сказав йому:

– Добре, допоможу я тобі. Напишу довідку.

А в зайця аж вуса поповзли донизу:

– Навіщо вона мені?

– Знадобиться, – сказав ведмідь. – Я тобі дам дуже гарну довідку. З нею тобі ані бігати, ані ховатися не треба буде.

Сів аж тут біля криниця і нашкрябав на шматку берести: "Цей заєць – мій". І розписався: "Ведмідь Свирид". Згорнув у трубочку, подав зайцю.

– З такою довідкою сміливо ходи гаєм. Ніхто тебе не скривдить.

Довговушко довідку взяв, але тільки жодного разу не скористався нею: сміливості не вистачило показати її. Так із довідкою і бігав від усіх, навіть від ведмедя Свирида ховався. І знав, що не зачепить його, а все одно ховався – про всяк випадок.

Розділи:   1    2    3    4    5    6    7    8    9    10    11    12    13    14    15    16    17    18    19    20    21    22    23




Пропонуємо також:


У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

Гостьова книга - Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2025 Валерія Воробйова