|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Три веселі зайці
Володимир Бондаренко
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Борис Акулінічев
Розділи: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23
Вертихвіст стереже сіно
Зима цього року була снігова. Такі кучугури по гаю насипало – не пройти. Пухнастик звечора закривався у себе в хаті та й спав до ранку на теплій пічці, а Дранько під старою ялинкою знайшов собі притулок – ялинка під сніг пішла, не підлізти.
Спав Дранько ночами тривожно. Хрусне сучок від морозу – він вуха насторожить, прислухається, чи не йде хто. Обвалиться грудка снігу з верхівки дерева, знову Дранько вуха сторч: чи не крадеться вовк?
А одного разу заповз він під ялинку, умостився, а сон не йде. Заплющить Дранько очі, а вони – раз! – і розплющуються, дивляться в небо. І зрозумів тоді Дранько, що йому їсти хочеться. І одразу ніби легше стало.
І потяглися заячі сліди на село. А там – до діда Василя, до стогу сіна. Так розсудив Дранько:
– Дід Василь сильний. У нього є коса. Хіба йому важко прогодувати одного зайця? Він же на нас, кажуть, усе життя з рушницею полював. Багато кого поціляв, то хай хоч одного прогодує.
Тупу-туп, тупу-туп – прискакав Дранько до стогу і бачить: сидить під ним довготелесий пес Вертихвіст і з-під насуплених брів на нього дивиться. Аж раптом як загарчить:
– Сіно красти йдеш? Злодій!
Дранько аж присів. А Вертихвіст вишкірив зуби – і до нього. Великий. Вузьколобий. І ніякої інтелігентності в ньому.
Стрибнув Заєць через смородиновий кущ і – тупу-туп, тупу-туп – із саду, через поле, по яру – у гай. Біжить за ним Вертихвіст, лютує:
– Не втечеш, наздожену. Все одно дожену.
І наздогнав би, якби не вовк Рудозагривко. Сидів він біля узлісся і від нічого робити зірки на небі рахував. Опустив він голову і бачить: котиться білою грудочкою по полю заєць, а за ним щось довгасте, вузьколобе. Придивився краще, клацнув зубами:
– Вертихвіст! Пес сільський!
Образився вовк.
– Як! Зайців наших ловити? Нам самим мало, а тут ще собаки сільські.
І зробив крок Вертихвосту назустріч.
– Еге! – уперся Вертихвіст лапами в сніг і метрів зо два ще на животі вперед проїхав, до вовка ближче.
А вовк – ось він, уже зовсім поряд: зуби вискалені, очі горять, наче з пекла вийшов.
Вискнув Вертихвіст і про зайця забув. Від страху не тільки повз свою хату, а й повз усе село пробіг.
Вранці поїхав Микола Грек по батька до лікарні. Разом із ним і пес Полкан ув'язався. Біг за санями, сніжком хрустів. Кілометрів за десять від Мар'ївки стрівся їм Вертихвіст. Він повільно чалапав дорогою. Вії його були білими від інею. З-під них дивилися на Полкана двоє стомлених очей.
Зупинився Полкан, запитує:
– Куди йдеш, Вертихвосте?
– Додому, – ледве чутно відповів Вертихвіст.
– А де ти був?
– Я й сам не знаю, де я був, – відповів Вертихвіст і рушив далі.
Кажуть, що після цієї ночі його вже ніхто більше не бачив біля стогу сіна. Ніби з вечора закривається він у будці і не вилазить з неї до ранку.
– Сіно, – каже, – діда Василя, хай він і чатує біля нього. У нього для цього рушниця є.
Кажуть, але хтозна, чи це так, чи ні. Може, наговорюють на чесного пса: адже всяке буває.
Розділи: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2025 Валерія Воробйова