|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Три веселі зайці
Володимир Бондаренко
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Борис Акулінічев
Розділи: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23
Сварка через сніжного зайця
Одразу ж після хуртовини почалася відлига. Сніг став в'язким, у сніжки можна грати. Сказав Дранько Пухнастику:
– Ходімо ліпити сніжного зайця.
Обійняв Пухнастик друга.
– Ох, яка ж у тебе, Дранько, світла голова. Обов'язково щось придумаєш веселе.
Вибігли зайці на галявину, почали ліпити. Пухнастик, той – раз-два! – І готово. Зліпив собі зайця. Сів біля нього, ніжки простягнув, сидить, відпочиває.
А Дранько знай собі ліпить, старається. Спершу животик кавуном скачав. Голівку над ним причепив. Де мають бути вуха, прутики встромив. Замість носа соснову шишку приладнав. Губи землею навів, брови намазав – і заєць готовий.
– Який гарний, – позаздрив Пухнастик.
А Дранько обтрусив сніг із грудей і каже:
– Як же він може бути не гарний, коли я його з тебе ліпив. Схожий?
– З мене? – посірів Пухнастик. – Це що ж, по-твоєму, у мене вуха з прутиків? Це що ж по-твоєму, у мене ніс із шишки соснової?
Підскочив і – раз-раз! – розвалив Дранькового сніжного зайця.
– Ах, так, – сказав Дранько. – Ти що, гадаєш, якщо я в твоїй хаті живу, ночами на твоїй пічці гріюся, то ти можеш робити зі мною все, що хочеш?
Підскочив і розвалив Пухнастикового снігового зайця. А Пухнастик схопив жменю снігу та й заліпив Дранькові у вухо. А Дранько, недовго думаючи, заліпив йому в ліве око. А Пухнастик упіймав його за вуха і – тиць-тиць-тиць – носом у сніг.
Побилися зайці.
Вирвався Дранько, відбіг убік. Набрав снігу, зім'яв, поплював, щоб сніжка міцнішою вийшла, розмахнувся і – гуп! – Пухнастикові між очей.
Впав Пухнастик на спину і лапки догори. А Дранько витер кров під носом і каже:
– Нехай тобі сороки живота розклюють.
І пішов додому. Заліз на пічку. Незабаром і Пухнастик прийшов додому. До вечора сиділи вони на печі мовчки.
І за вечерею не промовили ані слова. А другого дня, наче нічого й не сталося, сиділи на галявині та ліпили снігових зайців.
Дранько все носом водив, принюхувався. Наче пахне чимось у гаю. Наче не таке повітря, як узимку було. Щось у ньому є особливе, а що – Дранько ніяк збагнути не може.
І тут на ніс йому – крап!
Задер Дранько голову. Думав, дощик збирається. Але дивиться – небо чисте, ані хмаринки на ньому. А крапелька звідкись на ніс крапнула. І на вушко крапнула. І на війку.
Крутить Дранько головою, нічого не розуміє: щось коїться в гаю. Не такий він став, як був усю зиму. Пухнастик теж носом крутить, теж ніяк зрозуміти не може, що з гаєм робиться.
На гілці берези синичка умостилася. Грудку дзьобом почухала. Озирнулась та весело цінькнула:
– Цінь!
– Пінь! – озвалася їй із сусіднього дерева подружка.
– Тюль!
– Куль! – почулося з усіх боків.
Ожив гай. Заворушився.
Завовтузився і ведмідь Свирид у своєму барлозі. Лапу з рота вийняв. Назовні виліз. Постояв. Похмурився. Стукнув кулаком у двері свого давнього сусіда та товариша ведмедя Лаврентія.
– Вставай, Лаврентію, весна прийшла.
– То он, що це таке! – підстрибнув Дранько. – Весна!
Пухнастик теж підстрибнув і закричав:
– Весна!
Зайці примостилися під горіховим кущиком і почали зчісувати зимовий пух. А навколо шуміли, розсідалися по деревах гайворони, що повернулися з півдня.
Розділи: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2025 Валерія Воробйова