![]() |
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
Усі категорії |
Володимир Бондаренко
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Борис Акулінічев
Розділи: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23
Ріс Довговушко з батьком. Пішли вони якось у гості до зайця з Лисої Гори. Посадив той їх за стіл. Смаколики різні виставив. Довговушко тоді ще був зайченям. Повернулися вони додому, він і запитує в батька:
– Батьку, а що ведмеді їдять?
– Не знаю, – відповідає йому батько. – Я у ведмедів ніколи в гостях не був.
– Чому?
– Якось не довелося.
Лежав уночі Довговушко в ліжку і думав: "Дурний батько! Життя прожив і не здогадався до ведмедя в гості сходити. До зайців ходить, а до ведмедя не здогадався. Ну хіба не дурний він після цього?
І на другий ранок пішов Довговушко в гості до ведмедя. Ішов, думав: "Прийду зараз, посадить мене ведмідь за стіл, пригощатиме. І я дізнаюся, що ведмеді їдять. І батькові розповім. Нехай і він знає."
З пасіки ведмідь йшов, мед додому ніс. Побачив зайця, зрадів:
– Вчасно прийшов, довговухий. Гості у мене. Проходь.
"Як я вдало день вибрав, – подумав Довговушко. – Не тільки з ведмедем, з усіма за столом посиджу. Буде про що батькові розповісти".
Увійшли вони в барліг. Ведмідь і каже гостям:
– Зараз потішу вас.
І наказує зайцеві:
– Ану, танцюй, довговухий. Розваж моїй гостей.
– Я?!
– А хто ж іще, – сказав ведмідь. – Ну! – І так гаркнув на зайця, що в того аж в очах потемніло.
Застрибав він перед ведмедем:
– Я вже танцюю.
І в долоні заплескав, щоб здаватися веселішим.
Скакав Довговушко і думав: "Добре, хоч батько танцювати мене навчив, а то що б я зараз робив?"
Натанцювався, ледве дихає. Виставив його ведмідь за поріг, наказав:
– Завтра приходь. У барлозі прибереш. Після гостей тут завжди сміття багато.
– Отут і зрозумів я, – каже Довговушко зайцю Дранькові, – чому мій батько до ведмедя в гості не ходить.
– І ти чистив у нього барліг? – спитав Дранько.
– А як же! І спину йому чухав. Він, виявляється, дуже любить, щоб йому спину перед сном чухали. Тільки йому щось треба, то він мене кличе. А дивлячись на нього, інші ведмеді теж мене почали кликати на роботу. А в мене серце боязке, я не можу відмовити. Помучився я, попрацював на ведмедів та й втік із рідного гаю. У вас оселився.
– Ну то й правильно зробив, що втік, – обійняв його Дранько. – Нащо цих ведмедів приваджувати. Спини їм чеши, у барлозі прибирай, танцюй перед ними. Нехай самі чухаються. Зі мною житимеш. Я тебе нічого робити не примушу. Відпочивай.
Довговушко хотів, бува, щось сказати, але тут під корчем жаба стала потягуватися:
– Ку-мо? Ку-мо?
А зліва зашепотілися:
– Ір-ро, Ір-ро.
А біля протилежного берега заохали:
– О-ох! О-ох!
Приклав Дранько палець до губ, прошепотів:
– Тсс.
Принишкли зайці. Притулилися один до одного, слухають. Так і просиділи вони до ранку. А вранці сказав Дранько Довговушкові:
– Увечері приходь. Знову слухатимемо.
Лежав потім у себе під ялинкою, думав: "З ним буду дружити. Не той Пухнастик став: хату завів, город насадив, нудно. Із Довговушком ми цікавіше будемо жити. Я це відчуваю."
Розділи: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2025 Валерія Воробйова