Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Усі категорії

Чим кролик на зайця не схожий

Ігор Акімушкін

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – С.Купріянов

На вигляд кролик начебто зовсім як заєць. Такі ж у нього довгі вуха і задні ноги, такий же короткий хвостик-квіточка, така ж морда. Але за звичками кролик на зайця не схожий. Ох, який не схожий!

Кроленята народжуються на світ у норі, на підстилці з трави та пуху (це я говорю про диких кроленят, адже домашні кролі живуть у клітках).

Отже, народилися кроленята. Зовсім малесенькі. Голі – без хутра, сліпі та глухі. Тільки повзають. Тільки тижні через два вони розплющують очі.

Мати-кролиця дітей своїх майже не залишає. Вибіжить, листочків якихось погризе та й знову поспішає в нору до своїх малюків. Коли годує їх молоком – сидить, а не лежить, як зайчиха.

А де ж кріль-батько? Він із сім'єю не живе, про дітей не дбає. Гуляє сам по собі.

А от заєць завжди охороняє зайченят, що ховаються у траві. Малих ворогів сміливо жене геть. Великих, з якими йому не впоратися, намагається відволікти, щоб вони за ним побігли, і уводить далеко від зайченят.

А ті зовсім не безпорадні. Не сліпі, як кроленята. І не в норі народжуються, а просто на землі, у глибокій ямці. Тільки-но з'явилися на світ, як одразу ж вміють бігати. Мати їх швидко залишає самих. Буває, що тільки наступного дня до них прибіжить. За все їхнє життя вона годує їх молоком лише кілька разів. Та більше тижня і не годує. А потім вони вже самі зелень їдять. Якщо чужа зайчиха, не мати, знайде зайченя, що причаїлося в траві, то обов'язково погодує його, не пробіжить повз. А от у кроликів нема такого порядку: кролиця чужих дітей годувати не буде.

Де живуть зараз дикі кролики

Батьківщина кроликів – Європа. Тисячі років тому дикі кролі водилися лише у Західній Європі. Потім їх приручили, завезли їх у різні країни, на різні континенти. І от живуть вони тепер, переселені людьми, не тільки по всій західній Європі… Живуть дикі кролики і в Америці, Північній та Південній, і в Австралії, Новій Зеландії та на багатьох островах: Азорських, Канарських, на Мадейрі, на Балеарських. Навіть на острові Кергулен, неподалік Антарктиди, де цілий рік дмуть сильні холодні вітри, прижилися і розплодилися кролики.

Ось як далеко розбрелися кролики від своєї колишньої батьківщини Європи.

Австралія – далека від батьківщини кроликів країна. Але кроликів у ній зараз більше, ніж у всьому світі. Вони поїдають всю траву на пасовищах, вівцям не залишають нічого. Мешканці ведуть проти кроликів справжню війну. Солдати, літаки, отруйні гази – все пущено в хід у боротьбі проти кролів. Але ті не здаються. Щоправда, «фронт» посунувся на захід – до пустельних районів країни. Туди кроликів відтіснили та відгородилися від них колючим дротом. Не на сто і не на тисячу кілометрів простяглася ця загорожа, а на багато тисяч кілометрів!

У австралійських кролів за сто років життя на новій батьківщині змінилися деякі звички. Кроленят народжують не в норах, а прямо на землі, як зайці. Майже зовсім відучилися рити нори. Проте навчилися непогано лазити по деревах. Звісно, не дуже високо, ​​залазять лише на нижні гілки.

Як живуть кролики

Диких кролів до наших країв привезли минулого століття. Влаштувалися вони на півдні України. Десь під Херсоном чи під Одесою, на пустирі, у занедбаному куточку заміського парку, на березі моря, біля яру можна знайти кролячі нори. Вони завжди поруч одна із одною.

Нори ведуть униз до гнізда – затишного житла. Воно завжди акуратно вистелене травою і справжнісіньким кролячим пухом. Кролиця вищипує його у себе на череві, щоб кроленятам було м'яко і тепло.

У норах кролі ховаються вдень. Але теж не завжди. Якщо місце глухе і безпечне, кролик, буває, і вдень спить десь під кущем (і цим стає схожим на зайця!).

Очі в кроликів великі. Такі великі, що й повік не вистачає, щоб повністю їх прикрити. Так і спить він із розплющеними очима. А сон у кроликів багатосерійний: разів по двадцять на день вони ненадовго засинають, незабаром прокидаються, піднімаються, озираються, прислухаються. Потім знову лягають та знову засинають.

Вночі у них – годівля. Трава – майже єдине, що їсть влітку кролик. Взимку, звичайно, йому доводиться гризти молоді гілки, коріння, насіння та суху траву. Коли поблизу є город, сад, башта, кроликів не зупинити ніякими парканами – пролізуть.

Як мати-кролиця може захистити своїх дітей?

Та майже ніяк. Якщо вона почує, що до нори наближається якийсь небезпечний ворог, то вискочить із підземелля. Затупотить гучно лапами по землі – хоче, щоб хижак за нею погнався і не зачепив її кроленят. А ті в норі причаїлися і, можна сказати, не дихають. Кролиця відведе ворога за собою і, якщо її не зловлять, незабаром повернеться до нори кружним шляхом. Знову тиша й злагода панує в сім'ї довговухих.

Породи кроликів

Давно вже люди приручили кролів та розводять їхніх домашніх нащадків. І різні породи вивели – загалом більше 300.

Найбільший кролик – фландр, або бельгійський велетень. Завдовжки від носа до хвоста – майже метр. Важить до дев'яти кілограмів! Вуха такі довгі, що кролик не може тримати їх сторчма – так вони з голови вниз і стеляться по землі. На колір ці кролики різні: сірі, блакитні, руді, чорні та білі.

Найменший кролик – Гермелін. Він важить удесятеро менше від бельгійського велетня.

Найкудлатіший – ангорський. Вигляд у нього кумедний – пухнаста біла грудка. Вуха підніме – а на їхніх кінчиках пишні китиці! Увесь обріс довгою шерстю. Кожен «локон» до 80 сантиметрів! Ангорські кролики бувають не лише білі, а й чорні, сірі, бурі.

Найгарніший кролик… Ну, тут вже на будь-який смак, великий вибір.

У Східній Європі, наприклад, прижився горностаєвий кролик. У нього чудове забарвлення! Увесь білий, як сніг, а вуха, ноги, кінчики морди та хвоста – чорні.

Японці вивели такого гарного кролика: по тілу у нього плями трьох кольорів – білі, жовті, чорні. Одна половина голови чорна, а інша жовта. Так само і вуха – одне чорне, друге жовте.

Німецький плямистий кролик схожий на східно-європейського горностайового. Білий, а вуха, «окуляри» навколо очей, ніс та смуга вздовж спини – чорні.

Гарні кролики віденські блакитні, шампань, шиншила, гаванна.

Як годувати кроликів

Якщо кролик зовсім маленький, місяць чи два від народження, то манна каша для нього найкраща їжа. Або білий хліб, розмочений у молоці. А коли кролику виповниться чотири місяці, годувати його треба як дорослих кролів.

Зазвичай кролики вдень сплять або дрімають, а вночі прокидаються. Тому на ніч їм слід давати більше корму, ніж удень. Вівсяну кашу, варену картоплю, висівки, заварене окропом борошно. А вдень у їхньому меню має бути зелений корм: трава, морква, буряк, можна і сіно, посипане сіллю та борошном.

Кролики люблять такі трави: листя кульбаби, подорожника, полин, кріп, шавлію, м'яту, кмин, ялівець. Від петрушки та перцю у них посилюється апетит. Вони охоче їдять і кінський щавель, дикий цикорій, берізку, конюшину, пагони гороху та бобів.

І ось про що пам'ятайте: ніколи не годуйте кроликів травою, що волога від роси чи дощу, або скошеною на болоті! Від неї у них болітимуть животи.

Кролики – мирні, невинні звірятка, ніколи не кусаються, і немає у них гострих кігтів, як у кішки. Грати з кроликами можна навіть маленьким дітям.

Автор: Акімушкін І.; ілюстратор: Купріянов С.

У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

- Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2025 Валерія Воробйова