|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Три веселі зайці
Володимир Бондаренко
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Борис Акулінічев
Розділи: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23
Як стати сміливим
Хоч і жив Довговушко в Горилівському гаю якихось два місяці, всі його вже добре знали. Майже кожної середи розповідала черепаха Кірі-Бум біля сосни з кривим сучком казки про його боягузтво.
Набридло це Довговушкові. Пішов він до Дранька та й каже:
– От чому ти такий сміливий, а я ні?
А Дранько відповідає:
– А я знаю наговір.
– Який ще наговір?
– А такий: проберись увечері на капустяну грядку бабусі Стефанії. У правому кутку побачиш полин. Зірви з нього три листочки, розжуй та тримай у роті, дивлячись на небо. Як тільки загориться на ньому п'ята зірочка, біжи до річки. Сядь біля бережка і прокажи:
|
Річко, річко, |
– І все? – Схопився Довговушко.
Але Дранько зупинив його:
– Щось ти надто швидко хочеш стати сміливим. Пошепочеш над річкою, біжи знову на капустяну грядку. Зірви з полину ще три листочки, розжуй і дивися на небо. Як тільки побачиш, що на ньому залишилося всього п'ять зірочок, ковтай та біжи до річки. Вмийся та йди спати. Коли прокинешся, будеш найсміливішим у нас в гаю і нікого не боятимешся.
– Дякую тобі, – сказав Довговушко другові і побіг додому.
Увечері того ж дня він сидів у капусті бабусі Стефанії. У роті його лежали три розжовані полинові листочки, а очі дивилися в небо: як же повільно спалахують ці зірки!
Раптом заєць зморщився – бе-е-е! – виплюнув розжований полин і побіг до річки. Сів біля води і ну язика мити. А поки мив, висипало на небі зірок видимо-невидимо.
– Гаразд, – зітхнув Довговушко, – завтра прийду.
І прийшов. Зірвав з полину три листочки, розжував та й сидить, дивлячись на небо. Одна зірочка загорілася, друга, тре… Але тут схопився Довговушко за живіт, заплющив очі – бе-е-е! – сплюнув. Висунув язика, розплющив ліве око. Дивиться, а в небі вже сім зірок горять.
Але не таким був Довговушко, щоб відмовитись від задуманого. На третій вечір він знову прийшов на капустяну грядку бабусі Стефанії. Глянув на полин, схопився за живіт – бе-е-е! – сплюнув і побіг до річки. Зачерпнув жменю води, прополоскав у роті.
Хотів знову на грядку бігти, тільки чує – сміється хтось. Дивиться, а це Дранько. Стоїть на протилежному березі і від сміху труситься.
– Ну, як мій наговір? Допомагає?
І зрозумів тоді Довговушко, що покепкував із нього Дранько, і образився. Жодного слова не сказав, додому пішов. Наступного ранку наловив пуголовків у ставку, загорнув у лопух і відніс до джерельця, з якого Дранько воду пив.
– Нап'ється Дранько, і заведуться у нього в животі жаби.
І тут зашурхотіло в нього щось позаду. Озирнувся Довговушко – Лисиця. Зойкнув і побіг. Далеко забіг, цілий день потім дорогу назад шукав.
Захотів пити. Іде гаєм, тільки про воду і думає. Дивиться, джерело біля берези дзюркотить. Припав до нього. Напився. Дивиться, а це те саме джерельце, куди він вранці пуголовків напустив. І лопух поруч валяється. І пуголовки плавають, роти роззявляють.
Порахував заєць пуголовків – немає одного. Порахував іще раз – так і є, одного не вистачає. І відчув Довговушко: заворушилось у нього в животі щось. Він аж присів:
– Жаба!..
А в животі – блюм-блюм – щось колихнулося.
– Кумкає!
Цілу ніч сидів Довговушко біля джерельця, слухав, як у нього в животі щось бовтається, і шепотів:
– Жаба.
А вранці перерахував пуголовків, а вони всі на місці. Перерахував ще раз – так і є, всі. Зрадів, виловив їх, загорнув у лопух і відніс до ставка. Коли біг назад, Дранька побачив, запропонував йому:
– Ходімо до діда Назара.
– А я тобі те ж саме хотів запропонувати, – сказав Дранько і простягну лапу: – Ну, привіт, мій сміливий друже.
Розділи: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2025 Валерія Воробйова