Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн





Як заєць розуму набирався

Анна Гарф
Монгольська народна казка

Як заєць розуму набирався

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Е.Гороховський

Задумався якось зайчик:

«Кожен, хто мене бачить, хоче мене образити. Ні пазурів, ні іклів у мене немає. Ох-ох-ох... Як же мені жити? Піду-но я до своєї мудрої тітоньки-зайчихи, попрошу у неї розуму».

От прийшов, а тітонька й каже:

– Розуму просиш? Принеси мені спочатку живу білку, тоді й поговоримо.

Зажурився заєць:

– Білка по деревах бігає, а я по землі ходжу. Як мені її дістати?

– Це вже твій клопіт.

Зітхнув заєць. Потім подумав-подумав, узяв мішок, насипав туди дрібних камінців, перекинув через плече та й пішов між деревами.

Як заєць розуму набирався

Білка сиділа на гілці, аж раптом почула: «Стук-стук...»

– Що це таке? – вчепилася вона задніми лапами за стовбур, підняла хвіст, звісила голову.

А заєць крокує, торбою трусить, камінці стукають.

– Зайцю, що у тебе в мішку?

– Стиглі горішки, найкращі.

– Пригости мене.

– Я лазити по деревах не вмію, – промовив заєць і розв'язав мішок, – іди сюди та їж скільки хочеш.

Білка зіскочила з гілки, сунулася в мішок, аж тут заєць і зав'язав його.

Як заєць розуму набирався

Приніс він живу білку до своєї мудрої старої тітоньки:

– Я виконав ваше прохання, тож і ви моє виконайте, дайте хоч трохи розуму.

Як заєць розуму набирався

– Дістань мені спочатку дві пір'їни з орлиного крила, тоді й поговоримо.

Заєць мало не плаче.

– Але ж тітонько, орел високо в небі літає, як здобуду дві пір'їни з орлиного крила?

– Це вже твій клопіт.

Пішов зайчик у степ, глянув угору – орла й не видно, навіть стрілою його не дістанеш.

«Піду-но я з лисицею пораджуся».

Вислухала лисиця зайчика і говорить:

– Я удам з себе мертву, а ти погукай усіх птахів і звірів на мій похорон.

Побіг заєць по степу, по лісі, по берегу річки, закричав:

– Гей, слухайте всі! Хто по землі бігає, хто у воді плаває, хто по небу літає: біжіть, летіть, пливіть лисицю ховати!

І так голосно він кричав, що орел почув, з неба спустився, сів на гілку дерева.

Тут зайчик підстрибнув та й висмикнув дві пір'їни з орлиного крила. А лисиця схопилася і втекла.

Як заєць розуму набирався

Прискакав заєць до своєї старої мудрої тітоньки:

– Ось, я дістав дві пір'їни з орлиного крила. Дайте мені натомість розуму, хоч трошки.

Як заєць розуму набирався

– Спочатку виконай моє третє бажання. Дістань отруйні зуби з пащі змії.

– Але ж змія проковтне мене. Як мені це зробити?

– Це вже твій клопіт.

Пішов заєць до зміїного лігва, землі від сліз не бачить. Йшов, йшов та й спіткнувся об корч. У цьому корчі було дупло, у дуплі спала змія.

Піднявся заєць, подивився  навколо і побачив на стовбурі дерева смолу. Зібрав смолу, зліпив із неї пташку.

Знайшов мертвого голуба, повисмикував пір'я та й устромив його у смоляну пташку. Цього смоляного голубка заєць поклав на землю, під деревом, а сам сховався за стовбуром.

Коли змія прокинулася і виповзла з дупла, вона відразу роззявила пащу і встромила отруйні зуби у смоляного голуба. І зуби загрузли у смолі!

Тут заєць вийшов і говорить:

– Я можу допомогти вам, шановна змія, але для цього доведеться висмикнути ваші отруйні зуби.

А змія і сказати нічого не може, навіть зашипіти сил немає. Тільки головою кивнула.

Як заєць розуму набирався

Висмикнув заєць отруйні зуби зі зміїної пащі та й поспішив до своєї тітоньки:

– Я дістав зміїні зуби. Поділіться, нарешті, зі мною вашим розумом. Я все виконав, що ви побажали.

– Отже, живу білку ти зловив, висмикнув дві пір'їни з орлиного крила, здогадався навіть, як витягнути отруйні зуби з пащі змії. Навіщо ж тобі чужий розум, друже? Ти і сам помалу розуму набрався. І своїм розумом тепер проживеш.

Як заєць розуму набирався

Автор: Гарф А.; ілюстратор: Гороховський Е.




Пропонуємо також:


У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

Гостьова книга - Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова