|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Лікар Айболить
За мотивами Г'ю Лофтінга
Корній Чуковський
Переклад українською – Наталя Забіла
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – В.Чижиков
Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20
2. МАВПА ЧИЧИ
Одного вечора, коли всі звірі спали, до лікаря хтось постукав.
Хто там? спитав лікар.
Це я, відповів тихий голос.
Лікар відчинив двері, і до кімнати ввійшла мавпа, дуже худа й брудна. Лікар посадив її на диван і спитав:
– Що в тебе болить?
– Шия, – сказала вона і заплакала.
Тут тільки лікар побачив, що в неї на шиї велика мотузка.
– Я втекла від злого шарманщика, – сказала мавпа і знову заплакала. – Шарманщик бив мене, мучив і всюди тягав за собою на мотузці.
Лікар узяв ножиці, перерізав мотузку і помастив мавпі шию такою доброю маззю, що шия відразу перестала боліти. А потім він скупав мавпу в ночвах, дав їй попоїсти і сказав:
– Живи в мене, мавпо. Я не хочу, щоб з тебе знущались.
Мавпа була дуже рада. Але коли вона сиділа за столом і гризла великі горіхи, що ними її почастував лікар, до кімнати вбіг злий шарманщик.
– Віддай мені мавпу! – закричав він. – Ця мавпа моя!
– Не віддам! – сказав лікар. – Нізащо не віддам! Я не хочу, щоб ти мучив її.
Оскаженілий шарманщик хотів схопити лікаря за горло.
Але лікар Айболить спокійно сказав йому:
– Забирайся геть зараз же! А якщо ти битимешся, я покличу собаку Авву, і вона покусає тебе.
Авва вскочила до кімнати і грізно сказала:
– Рррр...
Звіриною мовою це значить:
"Тікай, бо вкушу!"
Шарманщик злякався і втік не озираючись. Мавпа залишилась у лікаря. Звірі скоро полюбили її і назвали Чичи. Звіриною мовою "чичи“ значить "молодчина".
Як тільки Таня й Ваня побачили її, вони в один голос вигукнули:
– Ах, яка вона мила! Яка чудова!
І зразу ж почали гратися з нею, як з своєю найкращою подружкою. Вони гралися і в квача, і в м’яча, а потім усі троє побралися за руки і побігли на берег моря, і там мавпа навчила їх танцювати веселий мавпячий танок, який звіриною мовою зветься "ткелла".
3. ЛІКАР АЙБОЛИТЬ ЗА РОБОТОЮ
Щодня до лікаря приходили звірі лікуватися. Лисиці, кролі, тюлені, кабани, верблюденята – всі приходили до нього здалека. У того болів живіт, у того зуб. Всім їм лікар Айболить давав ліки, і вони одразу видужували.
Одного разу прийшло до лікаря безхвосте козеня, і лікар пришив йому хвіст.
А потім з далекого лісу прийшла, вся в сльозах, ведмедиця. Вона жалібно стогнала й пхикала: з лапи в неї стирчала велика колючка. Лікар витяг колючку, промив рану й помастив її своєю чудодійною маззю.
Біль у ведмедиці в ту ж хвилину пройшов.
– Чака! – закричала ведмедиця і весело побігла додому – в рідне лігво, до своїх ведмедяток.
Потім до лікаря приплентався хворий заєць, якого мало не загризли собаки. А потім прийшов хворий баран, який дуже застудився й кашляв. А потім прийшли двоє курчат і привели індика, який отруївся грибами поганками. Кожному, кожному лікар давав ліки, і всі в ту ж мить видужували, і кожен казав йому "чака“.
А потім, коли всі хворі пішли собі, лікар Айболить почув, ніби щось шарудить у нього під дверима.
– Увійдіть! – гукнув лікар.
Тут метелик увійшов та заквилив:
|
– Я на свічці собі крильце обпалив. |
Лікар Айболить пожалів метелика. Він узяв його двома пальцями, поклав на долоню і довго розглядав обгоріле крилечко. А потім усміхнувся й весело сказав метеликові:
|
– Не журися, друже мій! |
І пішов лікар до сусідньої кімнати і приніс звідти цілу купу різноманітних клаптиків – оксамитних, атласних, батистових, шовкових. Клаптики були різноколірні: голубі, зелені, чорні. Лікар довго рився в них, нарешті вибрав один – яскраво-синій з червоними цяточками. І зразу ж викроїв з нього ножицями чудове крилечко і пришив його метеликові.
Тут метелик вмить зрадів, танцювати полетів разом з бабкою та бджілкою під березовою гілкою.
|
А веселий Айболить |
Так порався лікар коло своїх хворих аж до пізнього вечора.
Увечері він приліг на диван і солодко заснув, і йому стали снитися білі ведмеді, олені, моржі.
І раптом хтось знову постукав до нього в двері.
Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова