Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Усі категорії

Лікар Айболить

За мотивами Г'ю Лофтінга

Корній Чуковський

Переклад українською – Наталя Забіла
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – В.Чижиков

Сторінки:   1    2    3    4    5    6    7    8    9    10    11    12    13    14    15    16    17    18    19    20   

15. МАВПИ ПРОЩАЮТЬСЯ З ЛІКАРЕМ

Тут до лікаря прийшли мавпи і запросили його обідати. Чудовий обід вони влаштували йому на прощання: яблука, горіхи, мед, банани, фініки, абрикоси, апельсини, ананаси, ізюм!

– Хай живе лікар Айболить! – вигукували вони. – Він найдобріша людина на землі!

Потім мавпи побігли до лісу і прикотили звідти величезний, важкий камінь.

– Цей камінь, – сказали вони, – стоятиме на тому місці, де лікар Айболить лікував хворих. Це буде пам’ятник доброму лікареві.

Лікар зняв капелюх, уклонився мавпам і сказав:

– До побачення, дорогі друзі! Дякую вам за вашу любов. Скоро я приїду до вас знову. А до того часу я залишу у вас Крокодила, папугу Карудо і мавпу Чичи. Вони народилися в Африці – хай в Африці й залишаються. Тут живуть їхні брати й сестри. До побачення!

– Ні, ні! – закричали в один голос і Крокодил, і Карудо, і мавпа Чичи. – Ми любимо своїх братів і сестер, але ми не хочемо розлучатися з тобою!

– Мені й самому буде сумно без вас! – сказав лікар. – Але ж ви не назавжди залишитесь тут! За три-чотири місяці я приїду знов і повезу вас назад. І ми будемо знову жити й працювати всі разом.

– Якщо так, ми залишимось, – відповіли звірі. – Тільки гляди повертайся швидше.

Лікар дружньо попрощався з усіма і бадьорою ходою покрокував по дорозі. Мавпи пішли проводжати його.

Кожна мавпа хотіла обов’язково потиснути лікареві руку. І через те, що мавп було багато, вони потискували йому руку аж до самого вечора. У лікаря навіть рука замліла.

А ввечері трапилось нещастя.

Тільки лікар перейшов через річку, він знов опинився в країні лютого розбійника Бармалея.

– Тсс! – прошепотіла Бумба. – Говоріть, будь ласка, тихше! А то як би нас знову не захопили в полон!

16. НОВІ БІДИ ТА РАДОЩІ

Не встигла вона вимовити ці слова, як з темного лісу вибігли Бармалейові слуги і накинулись на доброго лікаря. Вони давно чекали на нього.

– Ага! – закричали вони. – Нарешті ми впіймали тебе! Тепер ти від нас не втечеш!

Що робити? Куди сховатися від нещадних ворогів?

Але лікар не розгубився. В одну мить він скочив на Тягништовхая, і той поскакав чвалем, як найбистріший кінь. Бармалейові слуги – за ним. Але завдяки тому, що Тягништовхай мав дві голови, він кусав кожного, кожного, хто пробував напасти на нього ззаду. А декого вдарить рогами і закине в колючий чагарник.

Звичайно, самому Тягништовхаєві ніколи не подолати б усіх лиходіїв. Але до лікаря поспішили на допомогу його вірні друзі й товариші. Де взявся Крокодил, прибіг і почав хапати розбійників за голі п’яти. Собака Авва налетіла на них з страшним гарчанням, і валила їх з ніг, і впиналася їм в горлянку зубами. А вгорі, по гілках дерев, носилася мавпа Чичи і шпурляла в розбійників великими горіхами.

Розбійники падали, стогнали від болю, і врешті-решт їм довелося відступити.

Вони з ганьбою побігли геть у лісову хащу.

– Ура! – загукав Айболить.

– Ура! – загукали звірі.

А свинка Хро-Хро сказала:

– Ну, тепер ми можемо відпочити. Приляжмо тут, на траві. Ми стомилися. Нам хочеться спати.

– Ні, друзі мої! – сказав лікар. – Нам треба поспішати. Якщо ми забаримось, нам не врятуватись.

І вони щодуху побігли вперед. Незабаром Тягништовхай виніс лікаря на берег моря. Там, у бухті, біля високої скелі, стояв великий і гарний корабель. Це був Бармалеїв корабель.

– Ми врятовані! – шепнув лікар.

На кораблі не було жодної людини. Лікар з усіма своїми звірами швидко і безшумно вибрався на корабель, підняв паруси і хотів вирушити у відкрите море. Та тільки він відчалив од берега, зненацька з лісу вибіг сам Бармалей.

– Стій! – крикнув він. – Стій! Почекай! Куди ти забрав мій корабель? Повернись зараз же!

– Ні, – відповів розбійникові лікар. – Не хочу повертатись до тебе. Ти такий жорстокий і лютий. Ти мучив моїх звірів. Ти кинув мене у в’язницю. Ти хотів мене вбити. Ти мій ворог! Я ненавиджу тебе! І я забираю в тебе твій корабель, щоб ти більш не розбійничав на морі! Щоб ти не грабував беззахисні морські судна, що проходять повз твої береги.

Страшенно розлютився Бармалей: він бігав по берегу, погрожував кулаками, голосно лаявся і шпурляв навздогін величезне каміння.

Але лікар Айболить тільки сміявся з нього. Він поплив на Бармалейовому кораблі просто до своєї країни і за кілька днів уже причалив до рідних берегів.

Сторінки:   1    2    3    4    5    6    7    8    9    10    11    12    13    14    15    16    17    18    19    20   

У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

- Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова