|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Лікар Айболить
За мотивами Г'ю Лофтінга
Корній Чуковський
Переклад українською – Наталя Забіла
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – В.Чижиков
Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20
7. ЗНАЙШЛА!
Рибалки на скелі не було. Авва стрибнула з корабля на скелю і почала бігати по ній взад і вперед, обнюхуючи кожну щілину. І раптом вона голосно загавкала.
– Кинеделе! Ноп! – закричала – вона. – Кинеделе! Ноп!
Собачою мовою це значить:
"Сюди, сюди! Лікарю, за мною, за мною!"
Лікар побіг за собакою. Поруч із скелею був невеличкий острівець. Авва помчалась туди. Лікар не відставав від неї ні на крок. Авва бігала взад і вперед і раптом шмигнула в якусь яму. В ямі було темно. Лікар спустився в яму і засвітив свій ліхтар. І що ж? В ямі, на голій землі, лежав якийсь рудий чоловік, страшенно худий та блідий.
Це був Пентин батько.
Лікар смикнув його за рукав і сказав:
– Вставайте, будь ласка. Ми вас так довго шукали! Ви нам дуже-дуже потрібні!
Чоловік подумав, що це пірат, стиснув кулаки і сказав:
– Іди геть від мене, розбійнику! Я захищатимусь до останньої краплі крові.
Але тут він побачив, яке добре у лікаря обличчя, і сказав:
– Я бачу, що ви не пірат. Дайте мені їсти. Я вмираю від голоду.
Лікар дав йому хліба й сиру. Чоловік попоїв і звівся на ноги.
– Як ви сюди потрапили? – спитав лікар.
– Мене кинули сюди лихі пірати, кровожерливі, жорстокі люди! Вони не дали мені ні їжі, ні питва. Вони забрали в мене мого сина і завезли невідомо куди. Чи не знаєте ви, де мій син?
– А як звуть вашого сина? – спитав лікар.
– Його звуть Пента, – відповів рибалка.
– Ходім зі мною, – сказав лікар і допоміг рибалці вибратися з ями.
Собака Авва побігла попереду.
Пента побачив з корабля, що до нього йде його батько, і кинувся назустріч рибалці:
– Знайшовся! Знайшовся! Ура!
Усі засміялися, зраділи, заплескали в долоні і заспівали:
– Честь тобі і слава, Молодецька Авво!
Тільки Хро-Хро стояла осторонь сама і сумно зітхала.
– Пробач мені, Авво, – сказала вона, – за те, що я сміялася з тебе і називала тебе хвальком.
– Гаразд, – сказала Авва, – я пробачаю тобі. Але якщо ти ще раз образиш мене, я відкушу тобі хвоста.
Лікар одвіз рудого рибалку та його сина додому, в те село, де вони жили.
Коли корабель приставав до берега, лікар побачив, що на березі стоїть жінка. Це була Пентина мати, рибалчиха. Двадцять днів і ночей сиділа вона на березі і все вдивлялась у далечінь, в море: чи не їде додому її син? Чи не їде додому її чоловік?
Побачивши Пенту, вона кинулась до нього і почала його цілувати.
Вона цілувала Пенту, вона цілувала рудого рибалку, вона цілувала лікаря. Вона була така вдячна Авві, що схотіла поцілувати й її.
Але Авва втекла в кущі і пробуркотіла сердито:
– Які дурниці! Терпіти не можу цілуватись. Коли вже їй так хочеться, хай поцілує Хро-Хро.
Та Авва тільки прикидалася сердитою. Насправді вона теж була рада.
Ввечері лікар сказав:
– Ну, до побачення! Нам пора додому.
– Ні, ні, – закричала рибалчиха, – ви повинні залишитися в нас погостювати! Ми наловимо риби, напечемо пирогів і дамо Тягништовхаєві солодких пряників.
– Яз радістю зостався б ще на деньок, – сказав Тягништовхай, усміхаючись обома ротами.
– І я! – закричала Кіка.
– І я! – підхопила Бумба.
– От і добре? – сказав лікар. – В такому разі, і я разом з ними зостанусь у вас погостювати.
І він пішов з усіма своїми звірами в гості до рибалки й рибалчихи.
Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5168755457383301, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова