Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Усі категорії

Лікар Айболить

За мотивами Г'ю Лофтінга

Корній Чуковський

Переклад українською – Наталя Забіла
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – В.Чижиков

Сторінки:   1    2    3    4    5    6    7    8    9    10    11    12    13    14    15    16    17    18    19    20   

8. АВВА ОДЕРЖУЄ ПОДАРУНОК

Лікар в’їхав у село верхи на Тягништовхаї. Коли він проїздив головною вулицею, всі вклонялися йому і гукали:

– Хай живе добрий лікар!

На площі його зустріли сільські школярі і подарували йому букет з чудових квітів.

А потім вийшов карлик, уклонився йому і сказав:

– Я хотів би бачити вашу Авву.

Карлика звали Бамбуко. Він був найстаріший пастух у тому селі. Всі любили й поважали його.

Авва підбігла до нього і замахала хвостом.

Бамбуко дістав з кишені дуже гарний собачий ошийник.

– Собако Авво! – сказав він урочисто. – Жителі нашого села дарують тобі цей чудовий ошийник за те, що ти знайшла рибалку, якого полонили пірати.

Авва закрутила хвостом і сказала:

– Чака!

Ви, напевно, пам’ятаєте, що звіриною мовою це значить: "Дякую!" Всі почали розглядати ошийник. Великими літерами на ошийнику було написано: "Авві – найрозумнішій і найхоробрішій собаці".

Три дні прогостював Айболить у Пентиних батьків. Час пройшов дуже весело. Тягништовхай з ранку до ночі жував солодкі медяники, Пента грав на скрипці, а Хро-Хро й Бумба танцювали. Але настала пора від’їздити.

– До побачення! – сказав лікар рибалці й рибалчисі, сів верхи на Тягништовхая і поїхав до свого корабля.

Все село проводжало його.

– Краще б ти залишився в нас! – сказав йому карлик Бамбуко. – Тепер у морі нишпорять пірати. Вони нападуть на тебе і заберуть тебе в полон разом з усіма твоїми звірами.

– Не боюсь я піратів! – відповів йому лікар. – У мене дуже швидкий корабель. Я розпущу паруси, і пірати не доженуть мене.

З цими словами лікар відчалив од берега.

Всі махали йому хустками і гукали "ура".

9. ПІРАТИ

Корабель прудко біг по хвилях. На третій день мандрівники побачили вдалині якийсь безлюдний острів. На острові не було видно ні дерев, ні звірів, ані людей – тільки пісок та величезне каміння. Але там, за камінням, ховались страшні пірати. Коли який-небудь корабель пропливав повз їхній острів, вони нападали на цей корабель, грабували й вбивали людей, а корабель пускали на дно. Пірати дуже сердились на лікаря за те, що він визволив рудого рибалку і Пенту, і давно вже підстерігали його.

Пірати мали великий корабель, який вони ховали за високою скелею.

Лікар не бачив ні піратів, ні їхнього корабля. Він проходжувався на палубі разом із своїми звірами. Година була чудова, сонце яскраво світило. Лікар почував себе дуже щасливим.

Раптом свинка Хро-Хро сказала:

– Дивіться-но, що це там за корабель?

Лікар подивився і побачив, що з-за острова під чорними парусами до них наближається якийсь чорний корабель – чорний, як чорнило, як сажа.

– Не подобаються мені ці паруси! – сказала свинка. – Чому вони не білі, а чорні? Тільки на піратських кораблях бувають чорні паруси.

Хро-Хро вгадала: під чорними парусами мчались лиходії-пірати. Вони хотіли наздогнати лікаря і жорстоко помститися йому за те, що він забрав у них рибалку та Пенту.

– Швидше! Швидше! – закричав лікар. – Розпустіть всі паруси! – Але пірати підпливали все ближче й ближче.

– Вони доганяють нас! – репетувала Кіка. – Вони близько. Я бачу їхні страшні обличчя! Які в них люті очі!.. Що нам робити? Що нам робити? Куди тікати? Зараз вони накинуться на нас, зв’яжуть і кинуть у море!

– Поглянь, – сказала Авва, – хто це стоїть на кормі? Невже не впізнаєш? Це він, це розбійник Бармалей! В одній руці в нього шабля, в другій – пістолет. Він хоче згубити нас, застрелити, знищити!

Та лікар усміхнувся і сказав:

– Не бійтеся, любі мої, це йому не вдасться! Я придумав хороший план. Бачите ластівку, що летить над хвилями? Вона допоможе нам врятуватись від розбійників.

І він голосно закричав:

– На-за-се! На-за-се! Карачуй! Карабун!

Звіриною мовою це значить:

"Ластівко, ластівко! За нами женуться пірати. Вони хочуть нас убити і кинути в море!"

Ластівка спустилася до нього на корабель.

– Слухай, ластівко, ти повинна нам допомогти! – сказав лікар. – Карафу, марафу, дук!

Звіриною мовою це значить: "Лети мерщій і поклич журавлів!"

Ластівка полетіла і за хвилину повернулася разом з журавлями.

– Здрастуй, лікарю Айболить! закричали журавлі. – Не журись, ми зараз тебе визволимо!

Лікар прив’язав мотузку до носа корабля, журавлі ухопились за мотузку і потягли корабель уперед.

Журавлів було багато, вони мчалися вперед дуже швидко і тягли за собою корабель. Корабель летів, як стріла. Лікар навіть за капелюх ухопився, щоб він не злетів у воду.

Оглянулися звірі – піратське судно з чорними парусами зосталося далеко позаду.

– Дякуємо вам, журавлі! сказав лікар. – Ви врятували нас від піратів. Коли б не ви, лежати б нам на дні моря.

Сторінки:   1    2    3    4    5    6    7    8    9    10    11    12    13    14    15    16    17    18    19    20   

У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

- Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова