Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
Усі категорії |
За мотивами Г'ю Лофтінга
Корній Чуковський
Переклад українською – Наталя Забіла
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – В.Чижиков
Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20
Звірі так добре допомагали лікареві, що хворі мавпи швидко видужали.
– Спасибі лікареві, – сказали вони. – Він вилікував нас від жахливої хвороби, і ми за це повинні подарувати йому щось дуже хороше. Подаруємо йому такого звіра, якого люди ніколи не бачили. Якого нема ні в цирку, ані в зоологічному саду.
– Подаруймо йому верблюда! – закричала одна мавпа.
– Ні, – сказала Чичи, – верблюда йому не треба. Верблюдів він бачив. Всі люди бачили верблюдів. І в зоологічних садах, і на вулицях.
– Ну, так страуса! – закричала друга мавпа. – Ми подаруємо йому страуса, страуса!
– Ні, – сказала Чичи, – страусів він також бачив.
– А чи бачив він тягништовхаїв? – спитала третя мавпа.
– Ні, тягништовхаїв він ніколи не бачив, – відповіла Чичи. – Ще не було такої людини, яка бачила б тягништовхаїв.
– Добре, – сказали мавпи. – Тепер ми знаємо, що подарувати лікареві: ми подаруємо йому тягништовхая.
Люди ніколи не бачили тягништовхая, бо тягништовхаї бояться людей: помітять людину – і в кущі!
Інших звірів ви можете впіймати, коли вони заснуть і закриють очі. Ви підійдете до них ззаду і схопите їх за хвіст. Але до тягништовхая ви не можете підійти ззаду бо ззаду у тягништовхая така ж голова, як і спереду.
Так, у нього дві голови: одна спереду, друга ззаду. Коли йому хочеться спати, то спочатку спить одна голова, а потім друга. Зразу ж увесь він не спить ніколи. Одна голова спить, друга дивиться на всі боки, щоб не підкрався мисливець. Ось чому жодному мисливцеві не щастило впіймати тягништовхая, ось чому в жодному цирку, в жодному зоологічному саду цього звіра нема.
Мавпи вирішили впіймати одного тягништовхая для лікаря. Вони побігли в ліс, у найбільшу гущавину, і там знайшли місце, де притаївся тягништовхай.
Він побачив їх і кинувся тікати, але вони оточили його з усіх боків, схопили за роги і сказали:
– Любий Тягништовхаю! Чи не бажаєш ти поїхати разом з лікарем Айболитем далеко-далеко і жити в його домі з усіма звірами? Там тобі буде добре: і ситно, і весело.
Тягништовхай похитав обома головами і відповів обома ротами:
– Ні!
– Лікар добрий, – сказали мавпи. – Він годуватиме тебе медовими пряниками, і якщо ти захворієш, вилікує тебе від будь-якої хвороби.
– Все одно! – сказав Тягништовхай. – Я бажаю залишитись тут.
Три дні умовляли його мавпи, і нарешті Тягништовхай сказав:
– Покажіть мені цього хваленого лікаря. Я хочу подивитись на нього.
Мавпи повели Тягништовхая до того будиночка, де жив Айболить. Підійшовши до дверей, вони постукали.
– Увійдіть, – сказала Кіка.
Чичи з гордістю ввела до кімнати двоголового звіра.
– Що це таке? – спитав здивований лікар. – Ніколи він не бачив такої дивини.
– Це Тягништовхай, – відповіла Чичи. – Він хоче познайомитися з тобою. Тягништовхай – найрідкісніший звір наших африканських лісів. Візьми його з собою на корабель, і нехай він живе в твоєму домі.
– Та чи схоче він поїхати до мене?
– До тебе я охоче поїду, – несподівано сказав Тягништовхай. – Я зразу побачив, що ти добрий: в тебе такі добрі очі. Звірі так люблять тебе, і я знаю, що ти любиш звірів. Тільки пообіцяй мені, що коли мені буде в тебе нудно, ти відпустиш мене додому.
– Звичайно, відпущу, – сказав лікар. – Але тобі буде так добре, що навряд чи ти схочеш покинути нас.
– Вірно, вірно! Це правда! – закричала Чичи. – Він такий веселий, такий сміливий, наш лікар! В його домі нам живеться так привільно! А по сусідству, за два кроки від нього, живуть Таня й Ваня – вони, ось побачиш, дуже полюблять тебе і стануть найближчими твоїми друзями.
– Якщо так, я згоден, я їду! – весело сказав Тягништовхай і довго кивав лікареві то одною, то другою головою.
Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова