Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
Усі категорії |
За мотивами Г'ю Лофтінга
Корній Чуковський
Переклад українською – Наталя Забіла
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – В.Чижиков
Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20
Дуже зраділи Авва, Бумба, Кіка і Хро-Хро, що повернулися додому. На березі вони побачили Таню й Баню, які стрибали й танцювали від радості. Поруч з ними стояв моряк Робінзон.
– Здрастуй, моряк Робінзон! – гукнув лікар Айболить з корабля.
– Здрастуй, здрастуй, лікарю! – відповів моряк Робінзон. – Як тобі їздилося? Чи пощастило тобі вилікувати хворих мавп? І скажи, будь ласка, де ти подів мій корабель?
– Ах, – відповів лікар, – твій корабель загинув! Він розбився об скелі біля самого берега Африки. Але я привіз тобі новий корабель, який ще кращий за твій!
– От спасибі! – сказав Робінзон. – Це чудовий корабель. Мій теж був хороший, але цей – напрочуд гарний: такий великий та пишний!
Лікар попрощався з Робінзоном, сів верхи на Тягништовхая і поїхав по вулицях міста просто до себе додому.
На кожній вулиці до нього вибігали кролі, гуси, кішки, індики, собаки, поросята, корови, коні, і всі вони голосно вигукували.
– Малакуча! Малакуча!
Звіриною мовою це значить:
"Хай живе лікар Айболить!"
З усього міста зліталися пташки; вони летіли над головою лікаря і співали йому веселих пісень.
Лікар був дуже радий, що повернувся додому.
В кабінеті у лікаря по-старому жили їжаки, зайці та білки. Спочатку вони злякалися Тягништовхая, але потім звикли до нього і полюбили його.
А Таня й Ваня, як побачили Тягништовхая, засміялися, завищали, заплескали в долоні від радості. Ваня обняв його за одну шию, а Таня – за другу. Цілий день вони гладили й пестили його. А потім побралися за руки і затанцювали на радощах "ткеллу" – той веселий звіриний танок, що його навчила їх Чичи.
– Бачите, – сказав лікар Айболить, – я виконав свою обіцянку: я привіз вам з Африки чудесний подарунок, який ще ніколи дітям не дарували. Я дуже радий, що він вам сподобався.
Попервах Тягништовхай соромився людей, ховався на горищі і в погребі. А потім призвичаївся і вийшов у садок, і йому навіть сподобалось, що люди збігаються подивитись на нього і звуть його "Чудом природи".
Не минуло й місяця, як він уже сміливо гуляв по всіх вулицях міста разом з Танею й Ванею, які були з ним нерозлучні.
До нього раз у раз підбігали діти і просили його, щоб він покатав їх. Він нікому не відмовляв: зразу ж ставав навколішки, хлопчики й дівчатка залазили до нього на спину, і він возив їх по всьому місту, до самого моря, весело помахуючи своїми двома головами.
А Таня й Ваня вплели в його довгу гриву гарні різноколірні стрічки і почепили йому на кожну шию по срібному дзвіночку. Дзвіночки були голосисті, і коли Тягни-штовхай ішов по місту, здалека було чути: дзень-дзелень, дзень-дзелень! І, почувши цей дзвін, усі мешканці міста вибігали на вулицю, щоб ще раз поглянути на дивовижного звіра.
Лиха Варвара теж схотіла покататись на Тягништовхаї. Вона здерлася до нього на спину та й ну лупцювати його зонтиком.
– Біжи швидше, двоголовий осле!
Тягништовхай розсердився, збіг на високу гору і скинув Варвару в море.
– Поможіть! Рятуйте! – репетувала Варвара.
Та ніхто не побажав її рятувати. Варвара почала потопати.
– Авво, Авво, люба Авво! Поможи мені добратися до берега! – кричала вона.
Але Авва відповіла: "Рри!..“
Звіриною мовою це значить:
"Не хочу я тебе рятувати, тому що ти лиха й погана!"
Мимо плив на своєму кораблі старий моряк Робінзон. Він кинув Варварі мотузку і витягнув її з води. Саме в цей час берегом проходив із своїми звірами лікар Айболить. Він закричав Робінзонові:
– Вези її кудись якнайдальше! Не хочу я, щоб вона жила в моєму домі і била моїх звірів!
І старий моряк Робінзон повіз її далеко-далеко, на безлюдний острів, де вона нікого не могла кривдити.
А лікар Айболить щасливо зажив у своєму маленькому будиночку і з ранку до вечора лікував птахів і звірів, що прилітали й приходили до нього з усіх кінців світу.
Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова