Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн





Пригоди сірого Маломиша

Н.Ділакторська

Пригоди сірого Маломиша

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – М.Радлов

Привіт! Мене звати Маломиш. Я маленьке мишенятко, і я дуже знаменитий.

Маму мою звуть Сірошкурка. Вона вміє з вати та пуху будувати для мишенят тепле гніздечко, у якому так м'яко і затишно.

А це, поряд із нею, – мій тато, Буровус. У нього такі гострі зуби, що він може прогризти будь-що, він робить нам широкі ходи з нірки, у які може пролізти що завгодно, від кружальця ковбаски до величезної скоринки хліба.

Пригоди сірого Маломиша

А це мої братики та сестрички: Білоніс, Білохвіст та Пістрявий, Чорноспинка, Дряпка та Чорнолапка.

Пригоди сірого Маломиша

А у мене в лапках олівці, у кожній по одному. Поки молодші бавляться, я пишу про наше життя.

Ось тут залишки обіду – шматочки котлетки, недогризок шинки, сальна свічка та трохи ковбаси. Будинок, у якому ми живемо, – з цегли, він дуже старий і темний, зате міцний і теплий.

Пригоди сірого Маломиша

Одного разу батьки пішли добувати їжу, а ми спали у своєму великому ліжку.

Пригоди сірого Маломиша

Ми прокинулись, а нікого немає. І їсти нема чого. Як ми злякалися! Ми почали плакати і пищати.

Пригоди сірого Маломиша

Але я не розгубився, як найстарший, я витер усім носи, і сказав:

– Не плачте, я виберусь назовні і пошукаю маму з татом. А ще пошукаю якоїсь їжі, і ви не залишитесь голодними.

Пригоди сірого Маломиша

Але як вийти? Вихід з нірки так високо!

– Ну ж бо! – командую я. – Ставайте всі один на одного! – так я і вибрався.

Пригоди сірого Маломиша

Я вперше в житті вийшов з дому. Як світло! І як незвично!

Пригоди сірого Маломиша

Раптом на мене налетіло чудовисько, воно штовхнуло мене в спину гострими зубами, і я полетів шкереберть.

Пригоди сірого Маломиша

Але я не злякався, я завжди готовий до бою.

– Ану, давай поборемося!

Мабуть, чудовисько побачило мої гострі зуби і втекло.

Пригоди сірого Маломиша

Я тихенько пішов далі, як раптом... Велетень! Так близько! Я перелякався, пискнув, а велетень став на чотири лапи і заревів:

– Мамо-тато!

Пригоди сірого Маломиша

Я – до стіни. Стіна похитнулася, і з'явився ще один велетень, ще більший! Це велетка! Зараз мене спіймають та з'їдять...

Пригоди сірого Маломиша

І я побіг так швидко, як тільки міг. Раптом бачу – висить шкура, а в шкурі – нора.

Пригоди сірого Маломиша

Я заскочив у ту нору та як покотився донизу! 

Пригоди сірого Маломиша

Падав, падав, поки не впав у яму.

Пригоди сірого Маломиша

Подряпався об якісь залізяки та дровиняки. Боляче! Я відгриз шматочок ганчірки і замотав ним подряпину на лапці.

Пригоди сірого Маломиша

Аж раптом... Що це? Землетрус. Яма захиталася, я в ній захитався, залізяки захиталися, дровиняки теж.

Пригоди сірого Маломиша

А тоді – ще гірше! Зверху опустилося щось, притиснуло мою ганчірку до залізяки і потягнуло вгору.

Пригоди сірого Маломиша

Я заверещав, хотів кусатися. Аж бачу – навколо мене ще велетні. Кричать і волоссям трусять.

Пригоди сірого Маломиша

Я стрибнув та впав у кошик. Тут є де сховатися.

Пригоди сірого Маломиша

А стільки тут всього смачного! І ковбаса, і сир, і сало!

Пригоди сірого Маломиша

Наївся я і трохи задрімав. Знову землетрус. Захиталися ковбаса і сало, мабуть, пора тікати звідси.

Пригоди сірого Маломиша

Вибрався я, скочив на землю. Дивлюся – де це я? Стоять уздовж стіни полиці, а на них – страшенні потвори, і всі на мене дивляться.

Пригоди сірого Маломиша

Раптом одна з цих потвор підкотилася до мене: у рожевій сукні, на колесах, страшна. Треба тікати.

Пригоди сірого Маломиша

Забіг я на гірку, послизнувся, та й покотився вниз, а за мною хтось страшний їде, зараз мене розчавить!

Пригоди сірого Маломиша

Я вбік, а там – куля-задирака, ох і побився я з нею! Я вдарив – Раз! А вона мене по носі – Бах! Я її лапою – Трісь! А вона мене по спині – Торох! Ох, треба тікати від такого супротивника.

Пригоди сірого Маломиша

Тут я дивлюся – наді мною висить та вишкіряється якийсь вирлоокий кривляка. Невже знов доведеться битися?

Пригоди сірого Маломиша

Я розігнався, хотів стрибнути на нього, але не дострибнув і впав у димар.

Пригоди сірого Маломиша

Куди це я потрапив? Яка затишна кімнатка!

Пригоди сірого Маломиша

Побачив м'яке ліжечко і вирішив трохи відпочити.

Пригоди сірого Маломиша

Спав я довго, мабуть, сто годин. Сплю і бачу: стоять над моєю порожньою подушкою Білохвіст із Чорнолапкою та гірко плачуть.

Пригоди сірого Маломиша

Я закричав спросоння:

– Не плачте! Я живий! – та й впав із ліжечка.  

Пригоди сірого Маломиша

Підвівся, огледівся, бачу – шафа, а в ній повнісінько різного вбрання. Тут тобі і сукні барвисті, і штани з лямками.

Пригоди сірого Маломиша

Вдягнув я штанці, подивився на себе у дзеркало. Бач, який красень!

Пригоди сірого Маломиша

А непоганий будиночок у мене. На столі – обід. Мабуть чекали на мене, підготувалися!

Пригоди сірого Маломиша

Раптом у вікно залетіло ще одне чудовисько. Розчепірило крила, дирчить.

Пригоди сірого Маломиша

Хотів я схопити це чудовисько, скочив на стіл, перекинув вазон із квіткою.

Пригоди сірого Маломиша

А чудовисько зачепилося за лямки та й здерло з мене штанці.

Пригоди сірого Маломиша

І знову землетрус! Ходором заходив мій новий будинок, усе посипалося, стіни тріщать.

Пригоди сірого Маломиша

Меблі по хаті літають і мене по спині б'ють.

Пригоди сірого Маломиша

Потім стало темно. А потім будиночок знову захитало, загойдало і понесло хтозна куди. Що тепер на мене чекає?

Пригоди сірого Маломиша

А тоді щось зашаруділо, дах злетів геть, і сонце увірвалося всередину, а разом із ним до мене полізла здоровенна велетенська лапа.

Пригоди сірого Маломиша

Не став я чекати, поки мене спіймають, пискнув та й вискочив у вікно.

Пригоди сірого Маломиша

Полетів сторчголов і... побачив перед собою незнайоме маленьке мишеня, що лежало серед драних пелюшок і гірко-гірко плакало.

Пригоди сірого Маломиша

– Що з тобою? – запитав я його.

– Вусате страховисько утягло моїх маму й брата. Мені дуже страшно самому!

– Не плач, ходімо зі мною.

Пригоди сірого Маломиша

– А куди ти йдеш? – запитало мене мишеня.

– Я теж шукаю свою маму, а ще я заблукав і не знаю, де мій дім. Але нічого. Я обов'язково все знайду, ми з тобою не пропадемо!

Пригоди сірого Маломиша

Яка ж це була складна подорож: скрізь високі обриви та скелі, по яких так важко спускатися.

Пригоди сірого Маломиша

Раптом назустріч нам вискочив якийсь рудий волохатий стовбур. Він нас ледве не вбив.

Пригоди сірого Маломиша

А ще зверху щось ллється та падає, щось кругле, тверде та холодне. І взагалі, дуже холодно, і скрізь багато води.

Пригоди сірого Маломиша

Тут я побачив густий ліс із різнокольорових стовбурів.

– Не бійся! – закричав я мишеняті, – Це велетні. Нам треба пройти крізь цей рухливий ліс. – Не відставай від мене!

Пригоди сірого Маломиша

Я збагнув, що велетні можуть нас кудись відвезти, і ми видерлися на стовбури. Аж раптом почувся крик: "Миша! Миша!", і стовбури почали рухатися ще швидше, а ми вчепилися в них щосили, щоб не впасти.

Пригоди сірого Маломиша

Тільки ми так і не втрималися, впали на землю, я підхопив мишеня на спину і побіг, а велетні за нами.

Пригоди сірого Маломиша

Я побачив укриття і стрибнув у нього, думав, що добре сховався. Але ні, якась велетка схопила наше укриття і підняла його у повітря. Нам знову треба тікати, я спустив малюка по своєму хвосту, як акробата по канату.

Пригоди сірого Маломиша

Ми приземлилися на якусь споруду, тільки вона виявилася дуже хиткою, одразу розсипалася на шматки.

Пригоди сірого Маломиша

Не встигли ми отямитися, як опинилися у пастці. Нам кінець! Що ж тепер буде?

Пригоди сірого Маломиша

Велетні стоять навколо нашої в'язниці, кричать, регочуть, сують нам їжу. Дві години стояли, поки їм не набридло.

Пригоди сірого Маломиша

Нарешті тиша і можна поспати...

Стемніло. Ми прокинулися, і я оглянув наше помешкання. Еге! Ми тут не самі. Поруч стоїть ще одна клітка, а в ній – якийсь пухнастий звір. Сидить, тремтить і жує травичку.

– Гей! Допоможіть нам звідси втекти, будь ласка.  – попросив я його.

– Навіщо вам звідси тікати? – відповів звір. – Це дитсадок. Тут годують і не ображають. Подивіться, скільки нас тут!

Пригоди сірого Маломиша

І дійсно, я подивився в інший бік і побачив підводний ліс за склом, а в ньому – товстий круглий звір плаває.

– Допоможіть нам! – закричав я йому.

Але звір нічого не відповів, він випустив із рота бульбашку, відвернувся і поплив геть.

Пригоди сірого Маломиша

Я подивився вгору: там ще одна квартира, а в ній барвисте звірятко стрибає.

– Допоможіть, врятуйте нас! – звернувся я до нього.

Пригоди сірого Маломиша

А звірятко примружилося і цвірінькнуло:

– Помовч! Чиф! Чиф! Стеррежись! Кіт порруч!

Пригоди сірого Маломиша

Я озирнувся і побачив здоровенне руде котисько, що підкрадалося до нас. Воно вигнуло спину дугою та як стрибне на нашу клітку!

Пригоди сірого Маломиша

Тільки невдало. Ха-ха! Котяча лапа застрягла. А прути клітки розігнулися, і маленьке мишеня встрибнуло назовні. Тільки мені не пощастило, я впав на спину, а наді мною нависла волохата пазуриста лапа.

Пригоди сірого Маломиша

"Це кінець" – подумав я. Аж раптом я почув шепіт:

– Маломише! Синку!

Я озирнувся – а переді мною моя мама. Вона перегризає прути клітки.

Пригоди сірого Маломиша

Я вільний! Я вибіг і обійняв свою маму.

– Поспіши! – говорить вона мені. – Кіт може вирватися.

І ми побігли втрьох щодуху.

Пригоди сірого Маломиша

Нарешті ми в безпеці. Мама обійняла маленьке мишеня.

– Цей малий врятував тебе, Маломише! Якби він мене не погукав, я б тебе не знайшла. Будеш моїм синочком? – запитала вона мишенятко.

– Так, мамо! – відповіло воно.

Пригоди сірого Маломиша

І от ми, нарешті, вдома. Як тут гарно. Всі разом! Скільки всього смачного. Я їв і розповідав про свої пригоди, і це був найщасливіший день у моєму житті!

Пригоди сірого Маломиша

Автор: Ділакторська Н.; ілюстратор: Радлов М.




Пропонуємо також:


У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

Гостьова книга - Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова