|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Молочний зуб дракона Тишка
Алла Потапова
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Владислав Ширяєв
Розділи: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21
Додому!
– А у мене крила виросли! – Тишко ворухнув двома продовгуватими наростами, що з'явилися з боків, і вони розкрилися, перетворившись на два невеличких блідо-зелених віяла. Він повертав голову то праворуч, то ліворуч, і вигляд у нього був розгублений і задоволений.
– Це ви намудрували? – суворо запитав вітер добрих молодців.
– Ні! – виструнчившись, відповіли вони. – Ми можемо зробити тільки те, що ти нам накажеш. Як оцей міст.
Усі вони стояли біля моста, збудованого за одну мить добрими молодцями зі скриньки. Біля гарненького моста, різнокольорового, як веселка-дуга. Один кінець починався біля самісіньких їхніх ніг, а другий ішов удалину, і за білястим туманом його не було видно. Там, далеко, був будинок Оксани і Славка.
– Ну, прощавайте, – зітхнув Славко і помахав рукою.
– Прощавайте, – Оксана сумно всміхнулася. Світило сонце, з саду чулися солов'їні трелі.
– Дивні у вас солов'ї, – зауважив вітер, – їм слід співати ввечері.
– Вони проводжають наших гостей, – тихо пояснив грізний Дра, обіймаючи дракониху, яка вдягнула із такої нагоди абсолютно нове намисто з гладеньких морських камінців.
Тишко тер лапою очі.
– Пісок потрапив, – винувато говорив він.
Зніяковіло скрипів розфарбований у білу й червону смужку паркан. Це вже добра дракониха постаралася, щоб він виглядав ошатним.
– А я, може, до вас і завітаю, – намагаючись здаватися безтурботним, заявив вітер. Він підморгнув Славкові і запитав із сумною усмішкою:
– Сумувати – це що?
І діти пішли по мосту.
Їм здавалося, що міст злегка погойдується і спливає назад. Коли Оксана озирнулася, то побачила, що кінець моста, звідки вони тільки почали свій шлях, зник у щільному тумані. Вона хотіла сказати про це Славкові, але не змогла – заважав клубок у горлі. Виявляється, непросто розлучатися з друзями. Попереду показалася знайома вулиця.
– Диви, наш будинок! – закричав Славко.
– А старого будинку вже немає, – зауважила Оксана. Дійсно, на місці старого будинку, де були таємничі двері, вже був рівний майданчик. Біля нього височіла купка цегли, метушилися робітники.
– Знаєш, Оксанко, – сумно сказав Славко, – але ж нам і не повірять, що ми з тобою бачили нетів, данів, драконів...
– Ну, про драконів повірять, – усміхнулася Оксана полізла до кишені, застебнутої шпилькою. В ту саму, де зберігалися час від часу різні цінності. Оксана дістала щось і простягнула Славкові.
На долоні у неї лежав молочний зуб дракона Тишка.
Розділи: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5168755457383301, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова