Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
Усі категорії |
Алла Потапова
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Владислав Ширяєв
Розділи: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21
У загінчику, дійсно, знайшлися цвяхи. Тишко, який ніколи в житті не займався ремонтуванням парканів, зі злості забив усі цвяхи на місце так швидко і вправно, що сам здивувався. А коли паркан перебрав усі свої дощечки – наче людина зі сну потягнулася – Тишко тільки вигукнув:
– Оце дива!
– Ось коли я служив парканом у парку... – почав паркан.
І тут Тишко позіхнув. Так іноді буває, коли дуже нервуєш або щось несподіване трапиться, раптом ні з того ні з сього позіхаєш. Тишко позіхнув – і з його пащі вирвалося полум'я! Та й не маленький вогник, а справжнє полум'я – яскраве, червоне й гаряче. Паркан спантеличено замовк. Тоді Тишко ще раз позіхнув. Тепер уже навмисне. Підійшов до самісінького дроту і відкрив рота ширше. Він сам точно не знав, навіщо так близько підійшов до огорожі, можливо, ступив ближче до волі. А дріт від полум'я миттєво розжарився і розплавився, згорів. Не весь згорів, але досить великий шматок. Вийшло наче віконце. Тишко просунув у нього голову – проходить. Тоді він дихнув прямо на дріт, і віконце стало більшим. Правда, у нього трохи заболіло в горлі. Напевно, видихати без кінця вогонь неможливо, адже він має накопичитися.
Тишко глибоко задихав носом. Коли він був зовсім маленьким, мама-дракониха вчила його:
– Щоб не застудитися, треба дихати носом. Дивись!
І вона вдихнула повітря носом, та так, що з найближчих дерев облетіло листя, а малюк-горобець відчайдушно, щосили замахав крилами, намагаючись відлетіти, але залишався на тому ж місці, де він опинився в повітрі. Ось яка сила була у мами!
У Тишка так не вийшло. По-перше, поблизу немає жодного дерева. По-друге, зараз темно і всі горобці давним-давно полягали спати. Та й не про це він зараз думав. Турбувався про те, як би не пропав його дивовижний дар – видихати вогонь. Тому він подихав-подихав носом, потім обережно відкрив рота, видихнув повітря і скосив очі: як там вогонь, чи видніється? Полум'я вилетіло в темряву.
Тепер в отвір міг пролізти і тулуб.
– Вперед! – скомандував він паркану, і вони опинилися на волі. – Тепер туди, до друзів!
Біг Тишко добре, розмірено, тіло здавалося легеньким, крок пружним. Довгими стрибками поруч із ним біг паркан.
В роті у Тишка ставало неспокійно, гаряче, і тоді він відкрив пащу і гучно, басом загарчав, висвітлюючи шлях яскравим коротким сплеском вогню. Таємні ворота були прочинені. Але нетів біля них не видно. Не сповільнюючи ходи, Тишко вбіг у двір. І тільки тут зупинився. Де ж вони можуть бути? Крізь нещільно зачинені двері з будівлі пробивалося світло. Тут! Дракончик і паркан тихенько підібралися до дверей. Якби Тишко знав, що там відбувається, він, звичайно ж, увірвався б туди негайно!
Розділи: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова