Колискова для дракончика

У доісторичний погожий деньок
В драконів сім’ї народився синок,
Смішний та гарненький Дракошка,
Лише вередливий він трошки.

Дракончик ніяк не хотів засинати,
Півночі з малятком промучилась мати,
Гойдала колиску, гойдала
Та ніжно малому гарчала:

«Люлі-люлі, баю-бай
Спи, Дракошо, засинай!»

Матуся ревіла, немов ураган,
Очей не заплющив малий хуліган.
Гарчання його налякало,
Ще дужче маля закричало.

Прокинувся тато спросоння лихий:
«Коли ти, нарешті, заснеш, синку мій?!»
Батьки у колиски щосили
Дуетом протяжно ревіли:

«Люлі-люлі, баю-бай
Спи, Дракошо, засинай!»

Матуся гарчить і татуньо гарчить,
Дракончик від страху ще дужче кричить.
Сімейка так страшно ревіла –
Постіль під дитятком змокріла!

Що діять? На раду рідня вся біжить,
Примчали із Азії баба та дід
Та тіток чотирнадцять милих
В чотирнадцять пащ заревіли:

«Люлі-люлі, баю-бай
Спи, Дракошо, засинай!»

Малий зажурився, він плаче, кричить,
Вся Африка четверо діб вже не спить,
І от заколисувать чадо
Драконів притупало стадо:

«Люлі-люлі, баю-бай
Спи, Дракошо, засинай!»

Нарешті, заснуло горлате маля,
Зітхнула полегшено ціла сім’я.
Та як захропіло дитятко –
Підскочили мама і татко!

Прибігла назад вся драконська рідня:
«Та що ж він хропе серед білого дня!
Ну як нам це можна стерпіти!» –
І стали Дракошу будити:

«Ай-яй-яй, ай-яй-яй,
Годі спать, малий, вставай!
Ай-яй-яй, ай-яй-яй,
Годі спать, малий, вставай!»