|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Борис Заходер
Звідки вітер дме
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – В.Чижиков
Пощастило якось Ведмедеві на полюванні – примудрився він куріпку живцем зловити та ще й таку жирну – смакота!
Хотів бува Ведмідь її одразу з'їсти, але потім передумав.
«Піду-но я, – думає, – пройдуся по лісі, похвалюся. Нехай усі звірі моєю здобиччю помилуються та мені позаздрять. Досить їм мене незграбним та клишавим звати – нехай знають, що я за мисливець!»
Прим'яв Ведмідь куріпку зубами не до смерті, а так, легенько, щоб не вирвалася, – і пішов лісом, кущі ламати, дерева валити.
А назустріч йому – Лисичка-кума. Зупинився Ведмідь, лапи в боки, носа задер та й чекає, що йому Лисиця скаже.
А Лисиця, як на лихо, ніби нічого й не помічає. Теж ніс задерла, повітря нюхає, а Ведмедя з куріпкою ніби й не бачить!
Прикро стало Ведмедеві. Підійшов він ближче та й бурчить крізь зуби – адже куріпка в роті:
– Гм-гм! Гм-гм!
Тут Лисиця його помітила.
– А, це ти, Ведмедику? Здрастуй! Бач, погода яка гарна! Так хороше! Тільки щось не зрозумію: звідки сьогодні вітер дме? Чи не скажеш?
А Ведмідь знову крізь зуби бурчить – адже куріпка жива:
– Гм-гм!
– З півдня, кажеш? – питає Лисиця. – Та ні, наче не з півдня!..
А Ведмідь знову:
– Гм-гм!
– Нічого я, Ведмедику, не розберу, – каже Лисиця. – Каша у тебе в роті, чи що? Чи може зуби загубив? Та не бурчи ти, зроби ласку, а кажи до діла: звідки вітер дме?
Тут вже Ведмідь не втерпів: роззявив пащу так як гаркне:
– Із заходу!
І не встиг він це слово вимовити, куріпка – фрр! – і поминай її як звали!
Став Ведмідь Лисицю лаяти.
– Через тебе, дурепо, – каже, – я своєї здобичі позбувся! Де вона, куріпка? Де? Але ж яка була жирна та смачна – аж досі слинки течуть!
А Лисиця – ну реготати! Регоче, а сама за боки тримається, щоб від сміху не луснути.
– Ой, насмішив! Ох, і дивак же ти, клишоногий! Ти куріпку впустив, а я винна! Я тут до чого?
– Та як же, – каже Ведмідь. – Навіщо ти питала, звідки вітер дме? Усе через питання твої!
А Лисиця – знову до сліз реготати. Насилу заспокоїлася, сльози витерла й каже:
– Дивак ти, Ведмедику! Це не питання мої, а дурість твоя винна! Я ж тобі казала, щоб ти до ладу відповідав! От якби в мене в роті куріпка була, та мене б запитали, звідки вітер дме, – я б ніколи в житті не сказала «із заходу».
– А як би ти сказала? – здивувався Ведмідь.
А Лисиця щелепи міцніше стиснула та крізь зуби процідила:
– З півночі! З півночі, Ведмедику!
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова