|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Віра Бадальська
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Г.Ясинський
Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20
Вчора у нас вдома жах що коїлося. Усі бігали як заведені, і кожен був страшенно зайнятий.
Мама була зайнята тим, що пекла пироги. Магда була зайнята, бо допомагала мамі.
А Єва була зайнята тим, що заважала їм обом.
Навіть ванна була зайнята – у ній плавав короп.

І всі без кінця кричали на мене, на щастя, крім коропа! Кожен мені нагадував, що я сиджу і нічого не роблю!
І треба ж, яка несправедливість! Адже я вже тиждень мучуся найбільше! Я клею для Магдиних ляльок двокімнатну квартиру. І звичайно, цей подарунок я роблю потайки. Я його Магді дам тільки на Різдво. Але ж Різдво вже завтра! А мені треба ще стільки зробити.
Що буде, як я не встигну закінчити? Що я їй подарую?
А тут ще кожен до мене лізе із якимись дурними претензіями!
Я оце саме приклеював стіну другої кімнати, коли ввійшла Магда і вже з порога почала нудити, чи піду я в магазин. А то буде пізно, і магазин зачинять. А вона не може йти, бо мусить допомагати мамі готувати тісто.
Я їй відповів, що знаю, як вона там допомагає, це видно по жовтих вусах, які в неї з'явилися під носом, схоже, що весь гоголь-моголь вона вже вилизала і пироги, мабуть, підгорять.

Магда подивилася на себе в дзеркало, витерла вуса і знову пристала до мене: щоб я не глузував, а краще взяв папірця та записав, що треба купити.
Бо я, мовляв, як завжди, щось забуду і доведеться йти вдруге.
Не встиг я їй відповісти на це як завжди, аж тут заходить мама і починає перераховувати, що ще треба принести з магазину. І теж сказала, щоб я все записав.
На зло Магді я нічого не хотів записувати, але побоявся, що і справді можу про щось забути, адже купувати доведеться багато всяких речей. Я вирішив усе швидко записати, але не так, як Магда мене змушувала зробити.
Коли мама, подумавши, почала диктувати, що треба купити, я писав так:
Мама: Принеси банку компоту зі слив.
А я:

Мама: Дві пачки масла. А я:

Мама: Кілограм цукру та мак. А я:

Мама: Мигдальне масло. А я:

Мама ще додала:
– Тільки швидше повертайся, – але цього вже не треба було записувати. Мама завжди так каже, коли хтось із нас виходить з дому.
І я побіг.
Я повернувся незабаром, хоча в квітковому магазині була кілометрова черга. Натомість продавщиця була дуже симпатична. Я навіть шкодував, що вона так швидко обслужила мене без черги.
Я хотів пошукати «щастя» у букеті білого бузку, що стояв у вазі. «Щастя» – це така квітка з п'яти пелюсток, прихована серед чотирипелюсткових квіточок. Якщо таку квітку знайдеш, треба її проковтнути – тоді виконаються всі твої бажання. Принаймні, так каже Рибка.
Я якраз почав шукати в бузку квітку з п'яти пелюсток, як продавщиця сказала:
– Вибачте, але мені доведеться спочатку обслужити цього хлопця. – І спитала, що мені треба.
Уся черга обернулася і подивилася на мене. Мабуть, у мене дуже приємний вигляд, якщо ніхто не заперечив і продавщиця мене одразу обслужила. Я, правда, не купив того, що мене просила мама, не було цього, зате я міг відразу ж бігти по інші покупки в магазин самообслуговування.
Але мені пощастило і без квітки із п'яти пелюсток!
Коли я повернувся додому, я виклав усі свої покупки в кухні на столі і відразу ж узявся за роботу. Я якраз обрізав вікно в ляльковій квартирі, аж тут чую, як Магда запитує з кухні:
– Ендреку, а де ж мак?
Я на це сказав, що маків не було, бо зараз зима, тож я купив гвоздики.
– У компот? Навіщо? У нас ще є ціла пачка! – кричить Магда.
– У який компот? Я купив, щоб у вазу поставити. Червоні, подивися! – загорлав я, бо мені не давали сісти за роботу. – Постав їх у воду і відчепися від мене, інакше я ніколи не закінчу свою роботу і в тебе не буде жодного пристойного подарунка під ялинкою!
Я спеціально наголосив на «пристойному», щоб зіпсувати настрій Магді. Звичайно, я знав, що вона напевно одержить від мами та тата якісь чудові подарунки. Вона завжди їх одержує.
Не встиг я закінчити, як Магда увірвалася до кімнати і заходилася кричати!
Я ніяк не міг збагнути, чого вона від мене хоче. Але коли вона згадала про бовдура – тут я вже розлютився.
Не люблю, коли хтось говорить про бовдурів і при цьому глузливо дивиться на тебе.
І невідомо, що могло б статися далі. На щастя, повернувся з роботи тато, почув нашу «розмову» і спитав, у чому справа.
Звичайно, Магда почала йому все розповідати із самого початку, що ніби я знову все наплутав і що вона більше не має сил зі мною розмовляти. Що в інших дівчаток брати хоч якось допомагають, а від мене ніякої користі і що нібито через мене на свято не буде ні пирогів, ні галушок із маком.
Тріщала отак, тріщала, а тато стояв і слухав.
Коли він нарешті зрозумів, чого Магда від мене хоче, то вирішив питання швидко та по-чоловічому. Просто сказав мені:
– Одягайся, Ендреку, швидко. Ходімо з тобою в гастроном. Купимо все, і всі будуть задоволені. Свято вдома має бути спокійним та веселим! А ці червоні гвоздики постав, доню, у вазу. Вони дуже гарно виглядатимуть на святковому столі.
Ми пішли.
І купили цей мак, через який було стільки галасу. Мені трохи було соромно, що я заплутався з цими покупками, але тато мене втішив.
– Не засмучуйся, Ендреку, – сказав він. – У мене, коли я був маленький, теж всяке бувало. Потім із віком усе це минає.
"Ну і добре!" – подумав я.
А лялькова квартира вже майже готова. Нормально така вийшла.
Магда, напевно, зрадіє моєму подарунку.

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2026 Валерія Воробйова