|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Віра Бадальська
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Г.Ясинський
Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20
Від самого ранку Магда нічого іншого не робить, а тільки ходить навколо і дивиться на мене так, наче я бенгальський тигр або ще якийсь дивовижний звір. А чому?
А тому, що я в школі написав твір, за який отримав п'ятірку і який вчителька прочитала на зборах нашим мамам.
Кожен скаже: «Ну і хвалько цей Ендрек! І що в цьому дивовижного? П'ятірка? Теж мені новина! Хіба мало учнів отримує п'ятірки, і ніхто не ходить навколо нього і не дивиться, ніби він якийсь дивовижний звір!» Тільки з моєю п'ятіркою була зовсім інша історія. І найкраще, якщо я розповім усе по черзі.
Отже, коли мама повернулася з цих зборів мам, вона була якось надзвичайно задоволена. Вона щось весело наспівувала і на вечерю насмажила нам картопляні оладки – це означало, що вона має гарний настрій. Але щоразу, коли вона дивилася на мене, то аж не могла втриматись від сміху. Я ніяк не міг зрозуміти, що це означає, але невдовзі дізнався.
Це було вже ввечері. Коли ми сиділи за вечерею, мама почала розповідати татові про ці збори в школі, про те, що прийшло багато мам, що було дуже приємно, що мама Рибки спекла горіховий торт і всі мами брали у неї рецепт, і що наша вчителька така мила… і взагалі зустріч була дуже вдалою. Але особливо мами були зворушені, коли вчителька почала читати наші твори на тему «Як я вдома допомагаю своїй мамі». Ті, що ми писали минулого вівторка.
Одна розповідь була визнана найцікавішою. Якийсь хлопчик написав, як він допомагає вдома: пере, прибирає, натирає підлогу, а найбільше любить вибивати килими. От просто любить вибивати килими.
– Ну й дива, – сказав тато, – цей хлопчик просто молодець.
Магда зневажливо подивилася на мене, на кшталт того, що чому ж я не такий, як цей хлопчик із твору.
Я страшенно почервонів. Але не тому, що я не такий, як він, а тому, що згадав: це ж я написав у своєму творі про всі ці речі. І про килими теж! Щоб було цікавіше і трохи не так, як у житті.
А що, так і писати весь час про миття посуду та ходіння в магазин? Це нудно. Та й взагалі, всі тільки про посуд і писали, наче вони нічого іншого не вміють робити. От я і вирішив написати інакше.
Але я не думав, що мама може про це дізнатися.
Тож зараз я сидів червоний, як помідор і зі страхом думав, що буде далі. Ну і, звичайно, невдовзі все розкрилося.
– Ти знаєш, хто написав цей твір? – запитала мама.
– Звідки я можу знати? – здивувався тато.
– То уяви собі, це наш син!
– Ендрек?! – недовірливо вигукнув тато.
– А в нас немає іншого сина, – сказала мама.

Магда поперхнулася чаєм і почала сильно кашляти. Наче несподівано захворіла на кашлюк.
Я підбіг до неї і щосили стукнув по спині, щоб кашель пройшов. А вона, замість щоб подякувати, почала сміятися. Ніби почула щось надзвичайно кумедне.
– Подивіться, подивіться, – здивувався тато. – Ніколи б мені на думку не спало, що наш Ендрек такий працьовитий... Живе людина багато років під одним дахом з іншою людиною і так мало про неї знає... Ну, щоб ще килими...
– А як же! Килими також вибиває. Просто любить вибивати килими.
– Дуже добре, Ендреку! Ти, синку, молодець! Я радий. Вибивати килими – це справді важка робота. Бачиш, який у тебе помічник, – звернувся він до мами.
Магда пирхнула ще гучніше, а я побіг до кухні налити собі другий кухоль чаю. Хоча мені зовсім не хотілося пити. Сидів я на цій кухні, сидів і ніяк не міг зважитися звідти вийти. Поки нарешті не прийшла Магда і не сказала, що я вже можу повертатися, бо мама з татом змінили тему. Вони говорять зараз про те, що в Єви росте перший зуб. А потім запитала, чи мені відомо, що я жахливий хвалько. Я їй на це нічого не відповів.
Ну, мабуть, ви здогадуєтеся, чому Магда сьогодні дивиться на мене, як на бенгальського тигра? Тому що я від самого ранку нічого не роблю, а тільки кручусь, наче працьовита бджілка. Натер підлогу, виправ собі светр, дві пари шкарпеток і повзунки Єви. Потім вибив килимок та вимив посуд після сніданку.

Ось так, щоб ніхто не подумав, ніби я у своєму творі «Як я допомагаю мамі» все вигадав. Щоб було цікавіше та щоб отримати п'ятірку! Я – людина слова! Що написано, то написано – я не якийсь там обманщик!
Та й взагалі приємно, коли ти допомагаєш комусь. І мама задоволена, і тато мене хвалить, і Магда дивиться на мене із захопленням... Найгірше те, що тепер до кінця життя мені доведеться вибивати килими з усмішкою щастя на обличчі.
А насправді я жах як не люблю цю роботу!

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2026 Валерія Воробйова