Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Усі категорії

Героїчний щоденник

Клара Ярункова

Переклад українською – Лариса Мольнар
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – А.Василенко

Сторінки:   1    2    3    4    5    6    7    8    9    10    11    12    13    14    15    16    17    18    19

Олімпієць

Мішо Юран – олімпієць, бо він це перший придумав, а я, Мирослав Квасолька, тільки майстер спорту. Мішо виступатиме за Чехію на олімпійських змаганнях з плавання, коли б я був знав, що можуть узяти двох з однієї школи, то виступив би і собі.

Зранку до вечора ми в басейні. Мішо каже, щоб я теж тренувався, а потім побачимо. Я б тренувався, та коли Мішо плаває, всі мусять тікати з води, бо він дуже бризкає й робить хвилі. Дорослі так не плавають, але Мішо каже, що це олімпійський стиль.

На обід мама кликала нас через місцеве радіо, але Мішо сказав, щоб ми пірнули – мовляв, нічого не чутимемо, бо в нас будуть заткнуті вуха. Ми пірнали майже цілу годину, і Мішо хапав людей за ноги, але бульки його видали, і якась тітка витягла його за вухо.

– Ти плаваєш, як пес, – сказав потім Мішеві Яно.

– Сам ти плаваєш, як пес, – відповів Мішо.

– Мішо плаває, як олімпійський баттерфляй, бо він олімпієць, – докинув я.

Мішо витяг з-за трусів білу спортивну шапочку з червоною смужкою.

– Якщо ти олімпієць, то стрибни он з тієї вишки, – сказав Яно.

– А що, не стрибну? – запалився Мішо.

– То й стрибни! – під'юдив Яно.

– І стрибну! – вигукнув Мішо.

Ми почали підійматися сходами на вишку. Я сказав Мішеві, щоб він не стрибав, бо дуже високо. «Видно, що ти тільки майстер спорту», – промовив Мішо. Я ліз на місток рачки, а Мішо підіймався нормально. Я бачив, як тремтять йому коліна, і про всяк випадок схопив його з труси. Але Мішо крикнув:

– Штовхни мене!

І я штовхнув.

Коли я зліз додолу, стояв страшенний галас, а дівчат, з нашого класу плакали. В дівчат очі завжди на мокрому місці. Я стояв і дивився на воду. За хвилю показалася Мішева голова, і якийсь дядько схопив його за чуба. Мішо весь посинів і майже не дихав. Його схопили за ноги і вилили з нього мало не бочку води. Після цього Мішо почав дихати. З вух у нього текла вода, і дядько добряче його висварив.

Потім ми вдяглися й пішли, але не додому, а в парк. Мішо сказав, що до неділі на воду не хоче й дивитись, бо йому зіпсували рекорд, коли він навмисне сидів на дні, щоб усі бачили, скільки він може витримати.

Коли верталися додому, Мішо сказав:

– Твій тато гарний плавець, він міг би в неділю розпочати з нами курс плавання. Ми не сміємо згаяти жодного дня, бо до олімпіади зовсім недалеко, якихось чотири-п'ять років.

Я був радий.

Біля самого дому Мішо сказав:

– Не журися, я закину слівце, щоб тебе теж узяли на олімпіаду. Але стрибати не будемо, бо в тебе слабка голова, наморочиться.

Такого друга, як Мішо, нема більш ні в кого на світі.

Сторінки:   1    2    3    4    5    6    7    8    9    10    11    12    13    14    15    16    17    18    19

У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

- Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова