Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
Усі категорії |
Клара Ярункова
Переклад українською – Лариса Мольнар
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – А.Василенко
Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19
Настали зимові канікули, і ми дуже раді, хоч і одержали сьогодні табелі.
Ті, в кого були самі п'ятірки, дуже поспішали додому – похвалитися гарними оцінками. А ми з Мішем не квапилися – йшли собі помаленьку, як завжди; Кантор і Шпало несли одиниці та двійки, отож ми всіляко відволікали їх од сумних думок.
Але Кантор не журився, навпаки, сміявся й жартував:
– Ви, дурні, не знаєте, що скоро продаватимуться штучні голови, які вміють думати. Тато з мамою мені куплять теж, а поки що і так обійдуся.
Ми голосно реготали.
Потім Кантор заходився рахувати, скільки грошей дістане за табель. За кожну п'ятірку йому дома дають десять крон, за четвірку – вісім, за трійку – шість, за двійку – чотири, а за одиницю нічого. Отже, він матиме великі збитки, бо несе дві одиниці та дві двійки. Кантор вирахував, що дістане сорок дві крони, але цього було мало, бо він хотів купити собі пневматичну рушницю.
Він вийняв з портфеля гумку, витер дві одиниці та дві двійки і поставив четвірки по вісім крон.
А Шпалові сказав:
– Ану ж я й тобі витру одиницю, даси пакетик капсулів – і ми квити.
Але Шпало зітхнув і сказав, що не хоче.
Тоді Мішо промовив:
– Ти бовдур, Канторе, однаково після канікул усе ви криється.
А Кантор засміявся і сказав:
– Ну й нехай собі! Головне – в мене тоді вже буде рушниця. А тобі я її нізащо не позичу.
Нам уже зовсім це не сподобалось, отож тепер ми жаліли тільки Шпала, бо він з нашого двору й відмовився від гумки.
Під нашим будинком Шпало нерішуче зупинився.
Мішо сказав:
– Я теж боявся признатись, коли розібрав годинника, хоч і знав, що це викриється, бо годинник через кожних п'ятнадцять хвилин вибивав дванадцяту. Та витримав тільки десять хвилин, а тоді попросив сестру, щоб вона сказала татові. Вона сказала, я дістав по заслузі й радів, що все вже позаду.
Але Шпало все одно боявся йти додому, і тоді ми засунули йому під штани «Стародавній Рим» і провели його до самісіньких дверей. Мішо подзвонив, а я сказав:
– Добрий день, тьотю, Яно боїться йти додому, бо в нього одиниця з математики.
Шпалова мама сказала:
– Тоді треба було боятися, як байдики бив!
Ми жаліли Шпала і чекали під дверима, коли він почне кричати. Але він не кричав, і ми ще трохи почекали, а тоді пішли задоволені.
Потім ми домовилися, що будемо Шпалові допомагати з математики. Власне, допомагатиме тільки Мішо, бо мені й самому не лізуть у голову дроби, я ніяк не можу второпати, чому при множенні вони не збільшуються.
Мені теж не дуже хотілося йти додому, бо в мене трійка з математики.
Ми стояли в дворі, і я сказав:
– Добре тому Канторові – йому куплять штучну голову. Треба й собі складати на неї гроші.
Але Мішо сказав:
– Складай, коли хочеш, а я буду винахідником, а винахід народжується тільки у власній голові. Якщо в штучній голові зіпсується деталь, ти станеш пришелепуватий.
Я злякався, бо моя голова не така вже й дурна, і сказав:
– Тоді я краще складатиму гроші на велосипед.
Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова