Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Усі категорії

Героїчний щоденник

Клара Ярункова

Переклад українською – Лариса Мольнар
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – А.Василенко

Сторінки:   1    2    3    4    5    6    7    8    9    10    11    12    13    14    15    16    17    18    19

Ялинка

Наближався Новий рік, і ми з Мішем домовилися, що прикрасимо разом ялинку, спершу в них, а потім у нас, бо ми найстарші й зробимо радість малим дітям.

У Юранів ми замкнулися з Мішем у кімнаті і взялися до роботи. В кутку стояла ялинка, а на столі дві коробки. В одній були цукерки в барвистих обгортках, в другій – фігурний шоколад.

– Як на мене, – сказав Мішо, – то ця ялинка трохи завелика.

Мені теж здавалося, що вона завелика. І тоді ми взяли пилку й підрізали деревце на три чверті метра.

– От бачиш, – сказав Мішо, – так уже краще. Тепер ми можемо покуштувати шоколад, чи він свіжий. Ану лиш візьмімо по рибці.

Ми взяли по шоколадній рибці.

– Знаєш що, – сказав по хвилі Мішо, – тепер ти з'їж годинника, а я візьму чобіток.

Потім я взяв чобіток, а Мішо годинника, бо ми друзі й усе повинні мати порівну.

– Я гадаю, – сказав Мішо, – що тепер у нас усього стільки, скільки треба.

Ми полічили фігурний шоколад і цукерки, а потім Мішо полічив гілочки, щоб знати, скільки треба повісити на кожну цукерок і шоколаду. У Міша п'ятірка з математики, і він підрахував, що на кожну гілочку припадатиме по три штуки, а дев'ять залишиться нам.

Зайвий шоколад і цукерки ми з'їли.

Але потім Мішо сказав, що по три прикраси на кожну гілочку – це мало, і що ялинка матиме вбогий вигляд.

Я з ним погодився, бо гілочки були таки довгенькі, чого ми раніше не помітили. Тоді ми взяли пилку і відпиляли ще з півметра.

Потім Мішо взяв рака, а я зірку, і коли ми знову все підрахували, то вийшло, що ялинка буде геть уся в оздобах. Місяць у коробці був тільки один, отож ми його розділили. Потім ми розділили сонце й цукерки.

Але сталася якась помилка, бо коли ми почали вішати, вийшло по дві цукерки на гілку.

– Що воно за ялинка, ніяк не збагну. Цукерок у нас досить, але гілок ще більше, – роздратувався Мішо.

Тоді ми знов одпиляли кілька гілок, всунули ялинку в підставку, нагорі почепили зірку, а під нею повісили три цукерки, бо більше не вмістилося.

– Такої ялинки, – сказав Мішо, – не буде ні в Яна, ні в Ножа, ані в когось іншого з нашої школи.

І мені теж ялинка дуже подобалась, але я вже хотів додому. Та тут саме постукала Мішева мама, і довелось їй відчинити. Певне, ялинка їй не сподобалась, бо вона важко зітхала й щось шепотіла, а може, в неї розболілася на кухні голова. Потім вона дала нам десять крон, і ми пішли по нову ялинку. Правда, ялинки ми вже не знайшли і купили смерічку.

Потім знову прикрашали ялинку, але не в кімнаті, а на кухні.

Ми загортали в станіоль рафінад і вішали на деревце. Ялинка вийшла негарна, густо втицяна обгорненим цукром.

– Якби не Новий рік, – зітхнула Мішева мама, – я б тобі показала.

Новий рік – найкраще свято; кожен любить Новий рік.

Сторінки:   1    2    3    4    5    6    7    8    9    10    11    12    13    14    15    16    17    18    19

У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

- Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5168755457383301, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова