Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн




Героїчний щоденник

Клара Ярункова

Переклад українською – Лариса Мольнар
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – А.Василенко

Сторінки:   1    2    3    4    5    6    7    8    9    10    11    12    13    14    15    16    17    18    19

Бацилоносії

– Бацилоносії – це хлопці, які розносять бацили, – пояснив я бабусі, а вона сплеснула руками і сказала:

– Господи милостивий, чого тільки нині не повидумують! Раніше цього не було. Коли я ходила до школи, то хвороб, звичайно, теж вистачало, але бацили мала тільки одна дівчина, Ілонка, та вона могла собі це дозволити, бо в них був тартак.

– Тепер усе змінилося, – мовив я. – Коли ти ходила до школи, не було ні реактивних літаків, ні ракет, ані бацилоносіїв, а тепер вони е, бо тепер це може собі дозволити кожен, не тільки той, в кого є тартак.

Проте це неправда, бо не кожен може собі дозволити бути бацилоносієм, і ми з Мішем теж.

Це несправедливо.

Коли в школі почався дифтерит, до нашого класу прийшов директор з лікаркою та медсестрами і сказав:

– Захворіло троє малих учнів, бо їм не було зроблене щеплення. Треба знайти, хто розносить бацили і загрожує здоров'ю інших. Підходьте по одному до дошки й розтуляйте роти.

Перший підійшов Бучинський. Він тремтів, як осиковий лист, і замість «а» сказав «е-е-е», бо він – боягуз.

Потім нам стромляли в горло паличку, на яку була на мотана вата.

Героїчний щоденник

Мені стромляли тричі, бо я дуже боюся лоскотів, тож я реготав і щоразу розкушував паличку.

Через два дні оголосили, хто розносить бацили – це були троє дівчат з нашого класу.

– Я так і знав, що лікарка потуратиме дівчатам, – сказав Кантор. – Якби прийшов лікар, бацилоносіями могли б бути ми.

Бо ж бацилоносії – цілком здорові діти, вони тільки розносять бацили, а тому їх не пускають до школи, та від цього їм не гірше.

Кожен волів би раз на тиждень дістати укол і сидіти вдома цілий місяць.

В інших школах бацилоносіїв знайшли й серед хлопців, і вони не сидять удома, а грають у футбол. Це ще краще.

По дорозі зі школи Кантор сказав, що придумав цікавий план.

– Мабуть, якась нісенітниця, – пирхнув Мішо.

Кантор попросив одного бацилоносія з п'ятого класу, щоб той прийшов і подихав на нього, а він йому заплатить дві крони та ще й дасть почитати знаменитий детектив.

Героїчний щоденник

Бацилоносій прийшов, і назавтра Кантор усім хвалився, що вже відчуває в горлі бацили.

Та коли в нього взяли мазок, виявилося – ніяких бацил нема, тож йому знову довелося заплатити дві крони.

Потім бацилоносій ходив до Кантора і за крону, бо в нього дома є телевізор. Але Канторові ніщо не допомагало. Тоді йому стало шкода грошей, і він сказав п'ятикласникові:

– Ти мені більше не потрібний, бо твої бацили нікуди не годяться. Дивитись телевізор можеш, але щоразу плати крону.

Так він заробив чотири крони і був би повернув і всі дев'ять, які дав п'ятикласникові, але одного разу на уроці словацької мови вчитель сказав йому:

– Чого ти такий червоний, Канторе?

– Болить голова й живіт, – відповів той, – мабуть, об'ївся дядькового сала з Великих Чаніковець.

Кантора вирядили додому, і він дуже з цього радів, аж ввечері його забрали до лікарні.

Винне було не сало, а дифтерит.

Отож і тут нема справедливості, бо Канторові бацилі принесли не користь, а шкоду. Інші бацилоносії бігають собі надворі, а бідолашний Кантор мало не вмер. І за це ще йому довелося заплатити власних п'ять крон.

Сторінки:   1    2    3    4    5    6    7    8    9    10    11    12    13    14    15    16    17    18    19




Пропонуємо також:


У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

Гостьова книга - Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5168755457383301, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова