Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн





Дзеркальце в портфелі

В.Чистяков

Дзеркальце в портфелі

Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – А.Василенко

Розділи:   1    2    3    4    5    6    7    8    9   

Про буфет на другому поверсі

Дзеркальце в портфелі

Минулого понеділка після уроків ми ходили в зоопарк. А у вівторок Вікторія Григорівна сказала:

– Діти, сьогодні ми напишемо твір на тему: «Як ми ходили в зоопарк».

І сіли писати. Я перший написав. Навіть двічі перечитати встиг, щоб помилок не було. І мені дуже сподобалося. А Матвієнко, хоча він і відмінник, ще й після дзвоника дописував. Вікторія Григорівна сердилася і говорила:

– Матвієнко, став крапку і здавай зошита.

Я здав раніше за всіх і був дуже задоволений.

Наступного дня Вікторія Григорівна сказала всім, які у них оцінки. Матвієнку вона поставила п’ятірку, хоча він і здав зошита останнім. А мені сказала:

– Борсюк, іди сюди.

Я пішов і подумав: «Мабуть, Вікторія Григорівна хоче, щоб я прочитав свій твір вголос». Ми завжди найкращі твори вголос читаємо. І Вікторія Григорівна сказала:

– Прочитай, Борсюк, свій твір вголос.

І дала мені зошита. Я перегорнув сторінку, щоб подивитися, яка там оцінка стоїть. Тільки оцінки чомусь не було. Напевне, й п’ятірки для мого твору було мало.

І я почав читати:

– «В понеділок ми відразу після уроків пішли в зоопарк. У зоопарку дуже весело. Там катають на поні й продають морозиво. Але Вікторія Григорівна дозволила нам купити тільки по одній порції, бо ще не літо. А ще в зоопарку ходять різні звірі за ґратами. На ґратах написано: «Не підходити!» і «Цукерками не годувати!» Тільки вони більше лежать, ніж ходять».

Тут у класі засміялися.

– Хто «більше лежать, ніж ходять»? – сказала Вікторія Григорівна. – Грати?..

– Звірі, – сказав я й продовжував читати: – «Спочатку ми дивилися лева, а потім пішли до тигрів. А Максимов залишився і поліз до лева, хоча в нього й не було цукерки. Лев простягнув лапу, щоб зловити Максимова і з’їсти. Але Максимов був голодний і сам з’їв пів лева. Лев зостався без хвоста, і тепер йому нічим відганяти мух».

Дзеркальце в портфелі

Максимов облишив сміятися і показав мені кулака.

– «Максимов прийшов, коли ми дивилися зебру, і знову поліз за огорожу. Тільки всю зебру їсти не став, а лише білі смужки. А на чорні він сказав, що вони брудні. І тепер зебра вже не смугаста, а вся чорна. А на бегемота він і не глянув навіть, тому що вже наївся, і зміняв його у Мініної на морозиво».

Дзеркальце в портфелі

Клас реготав, а я, підбадьорений таким успіхом, читав далі:

– «Мініна поділилася бегемотом з Фроловою та Ласько, бо у них справжня дружба. А я пішов до акваріумів, тому що люблю рибу. Мама каже, що в рибі багато фосфору, а він корисний для дитини. Потім ми всі наїлися і ще раз проїхали на поні. А потім пішли додому. Мені дуже сподобалося в зоопарку».

– Все, – сказав я. – Мені твір подобається.

– Невже?.. – сказала Вікторія Григорівна, витираючи сльози. – І що накажеш з ним робити? Це ж усе неправда.

– Ну й що? – здивувався я. – Це ж твір. Російською мовою чесно кажуть: «СОЧИНЕНИЕ». Вигадка тобто. От я і вигадував нібито. Хоча їсти ми й справді трохи хотіли.

– Ага, – одразу посерйознішала Вікторія Григорівна. – Ну, гаразд... Матвієнко, – попросила вона, – послідкуй за дисципліною в класі, а я зараз повернуся.

І пішла показувати мій твір Антону Петровичу, нашому директору.

Директор спочатку сміявся. А потім сказав:

– Все, переконали. Я й сам давно думаю, що треба відкрити додатковий буфет для другокласників. Нехай перед обідом хоч пончиком себе порадують. Ростуть щось дуже швидко, тому і їсти хочуть.

І тепер у нашій школі на другому поверсі відкрили ще один буфет, де продають пончики з кремом.

Розділи:   1    2    3    4    5    6    7    8    9   

Автор: Чистяков В.; ілюстратор: Василенко А.




Пропонуємо також:


У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

Гостьова книга - Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова