|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Дзеркальце в портфелі
В.Чистяков
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – А.Василенко
Про буфет на другому поверсі
Минулого понеділка після уроків ми ходили в зоопарк. А у вівторок Вікторія Григорівна сказала:
– Діти, сьогодні ми напишемо твір на тему: «Як ми ходили в зоопарк».
І сіли писати. Я перший написав. Навіть двічі перечитати встиг, щоб помилок не було. І мені дуже сподобалося. А Матвієнко, хоча він і відмінник, ще й після дзвоника дописував. Вікторія Григорівна сердилася і говорила:
– Матвієнко, став крапку і здавай зошита.
Я здав раніше за всіх і був дуже задоволений.
Наступного дня Вікторія Григорівна сказала всім, які у них оцінки. Матвієнку вона поставила п’ятірку, хоча він і здав зошита останнім. А мені сказала:
– Борсюк, іди сюди.
Я пішов і подумав: «Мабуть, Вікторія Григорівна хоче, щоб я прочитав свій твір вголос». Ми завжди найкращі твори вголос читаємо. І Вікторія Григорівна сказала:
– Прочитай, Борсюк, свій твір вголос.
І дала мені зошита. Я перегорнув сторінку, щоб подивитися, яка там оцінка стоїть. Тільки оцінки чомусь не було. Напевне, й п’ятірки для мого твору було мало.
І я почав читати:
– «В понеділок ми відразу після уроків пішли в зоопарк. У зоопарку дуже весело. Там катають на поні й продають морозиво. Але Вікторія Григорівна дозволила нам купити тільки по одній порції, бо ще не літо. А ще в зоопарку ходять різні звірі за ґратами. На ґратах написано: «Не підходити!» і «Цукерками не годувати!» Тільки вони більше лежать, ніж ходять».
Тут у класі засміялися.
– Хто «більше лежать, ніж ходять»? – сказала Вікторія Григорівна. – Грати?..
– Звірі, – сказав я й продовжував читати: – «Спочатку ми дивилися лева, а потім пішли до тигрів. А Максимов залишився і поліз до лева, хоча в нього й не було цукерки. Лев простягнув лапу, щоб зловити Максимова і з’їсти. Але Максимов був голодний і сам з’їв пів лева. Лев зостався без хвоста, і тепер йому нічим відганяти мух».
Максимов облишив сміятися і показав мені кулака.
– «Максимов прийшов, коли ми дивилися зебру, і знову поліз за огорожу. Тільки всю зебру їсти не став, а лише білі смужки. А на чорні він сказав, що вони брудні. І тепер зебра вже не смугаста, а вся чорна. А на бегемота він і не глянув навіть, тому що вже наївся, і зміняв його у Мініної на морозиво».
Клас реготав, а я, підбадьорений таким успіхом, читав далі:
– «Мініна поділилася бегемотом з Фроловою та Ласько, бо у них справжня дружба. А я пішов до акваріумів, тому що люблю рибу. Мама каже, що в рибі багато фосфору, а він корисний для дитини. Потім ми всі наїлися і ще раз проїхали на поні. А потім пішли додому. Мені дуже сподобалося в зоопарку».
– Все, – сказав я. – Мені твір подобається.
– Невже?.. – сказала Вікторія Григорівна, витираючи сльози. – І що накажеш з ним робити? Це ж усе неправда.
– Ну й що? – здивувався я. – Це ж твір. Російською мовою чесно кажуть: «СОЧИНЕНИЕ». Вигадка тобто. От я і вигадував нібито. Хоча їсти ми й справді трохи хотіли.
– Ага, – одразу посерйознішала Вікторія Григорівна. – Ну, гаразд... Матвієнко, – попросила вона, – послідкуй за дисципліною в класі, а я зараз повернуся.
І пішла показувати мій твір Антону Петровичу, нашому директору.
Директор спочатку сміявся. А потім сказав:
– Все, переконали. Я й сам давно думаю, що треба відкрити додатковий буфет для другокласників. Нехай перед обідом хоч пончиком себе порадують. Ростуть щось дуже швидко, тому і їсти хочуть.
І тепер у нашій школі на другому поверсі відкрили ще один буфет, де продають пончики з кремом.
Автор: Чистяков В.; ілюстратор: Василенко А.Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова