Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Усі категорії

Героїчний щоденник

Клара Ярункова

Переклад українською – Лариса Мольнар
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – А.Василенко

Сторінки:   1    2    3    4    5    6    7    8    9    10    11    12    13    14    15    16    17    18    19

Заочне навчання

На першому ж уроці в понеділок математик ушкварив нам контрольну, бо Мішо Юран сидів замислившись, а вчителеві здалося, що Мішо спить, тож він і надумав розворушити його контрольною.

Ми почали писати, а коли вчитель повернувся спиною, озирнулися на Кантора, бо він завжди кривляється, тихенько підстрибує й показує язика, трохи звеселяючи нас у такий спосіб.

Та озирнувшися, ми побачили – Кантор цього разу не підстрибує, ані язика не показує; його взагалі немає. Його таки не було, і не тільки в понеділок, а й у вівторок.

У середу наша вчителька сказала, щоб я відніс Канторові домашнє завдання. Двері мені відчинив Кантор, але зразу застеріг:

– Тримай язика на припоні, аби мама не почула, що я не був у школі. А ваші уроки мені не потрібні, бо я тепер учуся заочно.

Я мерщій побіг геть, бо Кантор був якийсь дуже нервовий.

Заочне навчання сподобалося йому тоді, коли ми з Мішем якось завели мову про те, що в них не можна грати в настільний футбол, аби не здіймати шуму, бо Мішів тато заочно вчиться в сусідній кімнаті.

– Дорослим добре, – сказав тоді Кантор, – вони вигадують для себе всяку всячину і вчаться, не ходячи до школи, а ми, діти, караємось, як ті раби.

Він карався ще тиждень, а тоді перестав ходити до школи, бо школа діє йому на нерви.

У п'ятницю я зустрів Кантора в крамниці. Він купив порошку на лимонад і зачекав, поки мені зважать борошно.

Надворі він мені сказав:

– Минуло тільки п'ять днів, як я не ходжу до школи, але вже відчуваю, що дуже порозумнішав. Та це дуже дорого коштує. Добре, що я ощадливий і наскладав трохи грошей.

– Що саме тобі дорого коштує? – спитав я.

– Як-то що? Квитки в кіно, – відказав він. – Я ходжу щодня в «нонстоп»; там крутять фільми від ранку до вечора, раз заплатиш і сиди собі скільки хочеш.

Я сказав, що ми зараз вивчаємо рівняння з трьома невідомими.

Кантор засміявся:

– Рівняння в кіно не показують, але ботаніку показують. Я вже знаю, як з тютюну роблять цигарки. І основи боксу знаю, і те, як ловлять китів.

Тут мене покликала мама, бо вона хотіла напекти з борошна млинців, і я пішов додому.

А Кантор і назавтра не прийшов до школи.

Потім був вівторок, а у вівторок у нас фізкультура. Вчителька сказала, щоб принесли ковзани: підемо з нею на ковзанку вчитись фігурного ковзання.

Коли ми ступили на лід, я побачив, як Кантор заочно вивчає фізкультуру. Він гасав по ковзанці, і всі давали йому дорогу. Всі кидалися від нього врозтіч, і тільки якийсь чоловік намагався його наздогнати, але марно, бо в нього не було ковзанів, і він так і не спіймав Кантора. То був директор ковзанки.

Кантор загледів нас іздалеку і врятувався від директора, сховавшися поміж нас. Од директора він урятувався, а від учительки – ні. Він би й од неї був урятувався, якби вчасно помітив, що сталася воєнна помилка – що на ковзанці з'явилися ми з учителькою. Він опинився в пастці, бо з одного боку був бар'єр, а з другого – вчителька...

Від середи Кантор учиться вже не заочно, а стаціонарно, ходить до школи.

І матиме трійку з поведінки.

А на перерві він сказав нам:

– Я все одно вже збирався прийти до школи, бо витратив усі гроші. Заочне навчання не для молоді. Не знаю, як дають собі з цим раду дорослі.

Ми засміялися, бо моя мама вчиться заочно, і Мішів тато теж, і ми знаємо, що дорослі вчаться не в кіно, а в справжній школі, тільки ввечері, коли учні вже сплять.

Потім Кантор ще сказав:

– А на трійку мені начхати.

Але то була неправда, бо коли на математиці вчитель повернувся спиною до класу, Кантор уже не показував язика і не підстрибував, як завжди.

Це незаперечно свідчило, що на трійку чхати він не збирався.

Та й на гроші, мабуть, теж – на ті, що їх він згайнував на заочне навчання.

Сторінки:   1    2    3    4    5    6    7    8    9    10    11    12    13    14    15    16    17    18    19

У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

- Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5168755457383301, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова