Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Усі категорії

Героїчний щоденник

Клара Ярункова

Переклад українською – Лариса Мольнар
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – А.Василенко

Сторінки:   1    2    3    4    5    6    7    8    9    10    11    12    13    14    15    16    17    18    19

Ракетою на Місяць

Сьогодні мені в школі не пощастило. Я знову не вивчив ботаніки, бо ми вчора з Мішем довго обмірковували, що буде, коли нас вистрелять на Місяць. У мене це записано навіть у щоденнику. Не про Місяць, а про ботаніку. Після уроків мені дуже не хотілося йти додому, отож ми з Мішем довго стояли під будинком. Наш собака вив, а на небі світив Місяць.

– Я гадаю, – сказав Мішо, – що ми й собаку могли б узяти з собою в ракету, аби й він побачив, як на тому Місяці. До того, він може стерегти нашу ракету, коли ми підемо в розвідувальну експедицію, щоб її хтось, бува, не зіпсував.

Я був радий, що Мішо до цього додумався, бо не знаю, як би ми повернулися назад, коли б на Місяці в нас погубилися деталі від мотора.

Ми домовилися, що візьмемо Бура з собою. Із завтрашнього дня почнемо його тренувати. Щоправда, він важить дев'ять кілограмів, але це тільки тут, на Землі. В космосі ніхто нічого не важить, навіть собаки, так що цих дев'ять кілограмів не мають такого вже великого значення. Ми зачинили Бура в будці, щоб він звикав до герметично замкненої кабіни. І ми теж звикаємо до герметичної кабіни і щодня сидимо, зачинившись у скрині з-під борошна в Юранів на горищі. Спершу ми витримали тільки десять хвилин; нам важко дихалося через те, що повітря було насичене борошном. Я хотів витерти скриню мокрою ганчіркою, але Мішо сказав, що не треба, мовляв, борошно правитиме нам за космічний пил, його ж у Всесвіті повно, отож зустріч із ним принаймні не здивує нас. Тепер ми вже натреновані й витримуємо в герметичній кабіні навіть годину.

– Скажи мамі, – мовив Мішо, – хай дає тобі їсти тільки тричі на день, щоб ти до цього звик. Харчі в ракеті треба берегти – адже там не буде гастронома.

Я погодився, але мені не сподобалось, коли Мішо сказав, що ми їстимемо самі консерви, бо я найдужче люблю галушки.

– Не журися, – сказав Мішо, – я вже придумав, як ми зваримо галушки й без плити. Візьмемо скельце, впіймаємо ним сонячні промені й розпалимо вогонь, коли нам тільки заманеться. І сальце можна буде підсмажувати. У нас дома є триніжка й казанок, а ти візьми кочергу, ми з неї зробимо рожен. Я візьму ліхтарик, аби ми могли ходити по Місяцю й тоді, коли він стане тоненький, як рогалик. Все огорне темрява, і якщо ми не матимемо ліхтарика, то муситимемо сидіти на тій тоненькій скибочці, а це небезпечно. Я гадаю – ми вже добре підготовлені. Завтра напишемо до Космічного комітету і попросимо, щоб нас послали на Місяць.

Ми домовилися, що завтра ж надішлемо заяву й напишемо про наші точні розміри, аби нам пошили скафандри і зробили олов'яні черевики. А також черевики для Бура, бо коли він не матиме олов'яних черевиків, то літатиме, ніби янгол, бо ж на Місяці немає земного тяжіння.

Потім ми замислилися над тим, чи нема все-таки на Місяці людей і чи нема там ботаніки.

– Є на Місяці люди чи ні – наука ще цього певно не встановила, але ботаніки там нема, бо я сам читав, що на Місяці нема рослинності, – сказав Мішо.

Я дуже зрадів, що на Місяці нема рослинності.

– Навіть якби там була ботаніка, – сказав Мішо, – ми в класі будемо новачки, і коли нас викличуть, скажемо, що ми цього ще не проходили. – І додав: – А щоденники ми залишимо на нашій планеті.

Сторінки:   1    2    3    4    5    6    7    8    9    10    11    12    13    14    15    16    17    18    19

У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

- Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5168755457383301, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова