Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською
  Головна    Про сайт


Олексій Толстой

Золотий ключик, або Пригоди Буратіно

Переклад українською – Наталя Забіла
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Анатолій Єлісеєв

Розділи:  1  2  3  4  5  6 7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29 

Під час вистави ляльки впізнають Буратіно

Буратіно сів у першому ряду і захоплено дивився на спущену завісу.

На завісі були намальовані чоловічки, що танцювали, дівчатка в чорних масках, страшні бородаті люди в ковпачках із зірками, сонце, схоже на млинець з носом і очима, та інші цікаві малюнки.

Тричі вдарили у дзвін – і завіса піднялася.

На маленькій сцені праворуч і ліворуч стояли картонні дерева. Над ними висів ліхтар, схожий на місяць. Він відбивався в шматочку дзеркала, на якому нібито плавали два лебеді, зроблені з вати, з золотими дзьобами.

З-за картонного дерева вигулькнув маленький чоловічок у довгій синій сорочці з довгими рукавами. Його обличчя було обсипане пудрою, білою, як зубний порошок. Він уклонився шановній публіці і сказав сумно:

– Добридень, мене звуть П'єро… Зараз ми зіграємо перед вами комедію під назвою «Дівчинка з блакитним волоссям, або Тридцять три потиличники». Мене битимуть палицею, даватимуть ляпаси та потиличники. Це дуже смішна комедія…

З-за іншого картонного дерева вискочив другий чоловічок, увесь картатий, як шахова дошка.

Він уклонився шановній публіці:

– Добридень, я – Арлекін!

Після цього він повернувся до П'єро й дав йому два ляпаси, такі дзвінкі, що в того зі щік посипалась пудра.

– Ти чого хникаєш, дурню?

– Я сумний, бо хочу женитися, – відповів П'єро.

– А чому ж ти не женишся?

– Бо моя наречена від мене втекла…

– Ха-ха-ха! – зареготав Арлекін. – Бачили дурня!

Він ухопив палицю й відлупцював П'єро.

– Як звуть твою наречену?

– А ти більше не битимешся?

– Е ні, я ще тільки почав…

– У такому разі її звуть Мальвіна, або Дівчинка з блакитним волоссям.

– Ха-ха-ха! – знову зареготав Арлекін і почастував П'єро трьома потиличниками. – Послухайте, шановна публіко… Та хіба ж бувають дівчатка з блакитним волоссям?

Золотий ключик, або Пригоди Буратіно

Але раптом, обернувшись до публіки, він побачив на передній лавці дерев'яного хлопчака з ротом до вух, з довгим носом, у ковпачку з китичкою.

– Дивіться, та це ж Буратіно! – вигукнув Арлекін, показуючи на нього пальцем.

– Живий Буратіно! – заволав П'єро, змахуючи довгими рукавами.

З-за картонних дерев вибігло багато ляльок – дівчатка в чорних масках, страшні бородані в ковпаках, волохаті собаки з ґудзиками замість очей, горбані з носами, схожими на огірок… Усі вони підбігли до свічок, що стояли вздовж рампи, і, вдивляючись у публіку, заторохтіли:

– Це Буратіно! Це Буратіно! До нас, до нас, веселий шалапуте Буратіно!

Тоді Буратіно з лавки стрибнув на суфлерську будку, а з неї – на сцену.

Ляльки підхопили його, почали обіймати, цілувати, щипати…

Буратіно перелітав з одних обіймів до інших.

Потім усі ляльки заспівали «Польку Пташку»:

Пташка польку танцювала
На лужку в ранковий час.
Дзьоб наліво, хвіст направо, –
Славна полька Карабас.

Два жуки – на барабані,
А у жабки – контрабас.
Дзьоб наліво, хвіст направо, –
Добра полька Барабас.

Пташка польку танцювала,
Бо весела та мала.
Дзьоб наліво, хвіст направо, –
Гарна полечка була!

Глядачі були зворушені. Одна з годувальниць навіть заплакала. А пожежник просто ридав ридма.

Тільки хлопчиська на задніх лавах обурювалися й тупотіли ногами:

– Годі лизатися, не маленькі, показуйте далі виставу!

Почувши цей галас, із-за сцени висунувся чоловік, такий страшний на вигляд, що можна було заклякнути від жаху, тільки глянувши на нього. Густа нечесана борода його тяглася по підлозі, вирячені очі оберталися, величезна пелька ляскала зубами, начебто це була не людина, а крокодил. У руці він тримав семихвостого нагая. Це був хазяїн лялькового театру, доктор лялькових наук синьйор Карабас-Барабас.

– Га-га-га, гу-гу-гу! – заревів він на Буратіно. – То це ти перешкоджаєш показові моєї чудової комедії?!

Він схопив Буратіно, відніс його до комірчини театру й повісив на цвях. Повернувшись, насварився на ляльок семихвостим нагаєм, щоб вони вели виставу далі.

Ляльки абияк закінчили виставу, завіса опустилася, глядачі розійшлися. Доктор лялькових наук синьйор Карабас-Барабас пішов на кухню вечеряти.

Засунувши нижню частину бороди в кишеню, щоб не заважала, він сів біля печі, де на рожні смажилися цілий кріль і два курчатка.

Послинивши пальці, він доторкнувся до смаженини, і вона здалася йому ще сирою.

У печі було мало дров. Тоді він тричі ляснув у долоні.

Прибігли Арлекін і П'єро.

– Принесіть-но мені цього гультяя Буратіно, – сказав синьйор Карабас-Барабас. – Він зроблений з сухого дерева, я його підкину у вогонь, і моя смаженина швидко засмажиться.

Арлекін і П'єро впали навколішки, благали пожаліти нещасного Буратіно.

– А де мій нагай? – загорлав Карабас-Барабас.

Тоді вони, ридаючи, пішли до комірчини, зняли з цвяха Буратіно й потягли на кухню.

Золотий ключик, або Пригоди Буратіно

Розділи:  1  2  3  4  5  6 7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29 



Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн


Усі категорії


У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова





Гостьова книга Контакти   На головну сторінку

© 2015-2020 Валерія Воробйова