Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Усі категорії

Олексій Толстой

Золотий ключик, або Пригоди Буратіно

Переклад українською – Наталя Забіла
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Анатолій Єлісеєв

Розділи:  1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29 

Новий ляльковий театр дає першу виставу

Карабас-Барабас сидів біля печі у препоганому настрої.

Вогкі дрова ледве тліли. На вулиці періщив дощ. Дірявий дах лялькового театру протікав. У ляльок відволожилися руки й ноги, на репетиціях ніхто не хотів працювати, навіть під загрозою нагая на сім хвостів. Ляльки вже третій день нічого не їли і зловісно перешіптувалися в коморі, висячи на гвіздках.

З самого ранку не було продано жодного квитка до театру. Та й хто пішов би до Карабаса-Барабаса дивитися його нудні п'єси і голодних обдертих акторів!

На міській вежі годинник вибив шосту. Карабас-Барабас похмуро поплентався в зал для глядачів – порожньо.

– Дідько б узяв усіх цих шановних глядачів – пробуркотів він і вийшов на вулицю.

Глянув, моргнув і роззявив рота так, що туди вільно могла б залетіти ґава.

Навпроти його театру перед великим новим полотняним наметом стояв натовп, не зважаючи на вогкий вітер з моря.

Неподалік від намету на помості стояв довгоносий чоловічок у ковпачку, сурмив у сурму і щось вигукував.

Публіка сміялася, плескала в долоні, і багато людей заходило всередину намету. До Карабаса-Барабаса підійшов Дуремар; від нього, як ніколи, тхнуло баговинням.

– Е-хе-хе, – мовив він, кисло скривившись. – Кепські мої справи з лікувальними п'явками! Мабуть, піду до них, – Дуремар показав на новий намет, – хочу попроситися свічки запалювати чи підмітати підлогу.

– Чий це клятий театр? Звідки він тут узявся? – проревів Карабас-Барабас.

– Це самі ляльки відкрили ляльковий театр «Блискавка», вони самі пишуть віршовані п'єси, самі грають.

Карабас-Барабас заскреготів зубами, смикнув себе за бороду й попрямував до нового полотняного намету. Над входом до намету Буратіно вигукував:

– Перша вистава цікавої, захопливої комедії з життя дерев'яних чоловічків! Правдива розповідь про те, як ми перемогли всіх своїх ворогів за допомогою дотепності, сміливості та залізної витримки…

Біля входу до лялькового театру в скляній будочці сиділа Мальвіна з гарним бантом у блакитному волоссі і ледве встигала продавати квитки охочим подивитися веселу комедію з лялькового життя.

Тато Карло в новій оксамитовій куртці крутив катеринку й весело підморгував шановній публіці. Артемон тягнув із намету за хвіст лисицю Алісу, яка прослизнула туди без квитка. Кіт Базіліо, також без квитка, устиг дременути й сидів під дощем на дереві, блимаючи злющими очима.

Буратіно, надувши щоки, засурмив у хрипку сурму:

– Вистава починається!

І збіг додолу по драбинці, щоб зіграти першу сцену комедії, в якій показували, як бідний тато Карло вистругує з поліна дерев'яного чоловічка, й гадки не маючи, що це принесе йому щастя. Останньою притьопала до театру черепаха Тортіла, тримаючи в роті почесний квиток на пергаментному папері з золотими ріжками. Вистава почалася. Карабас-Барабас похмуро повернувся до свого порожнього театру. Узяв нагая на сім хвостів. Відімкнув двері до комори.

– Я вас, паршивці, відучу лінуватись! – люто загарчав. – Я вас навчу заманювати до мене публіку!

І ляснув нагаєм. Але ніхто не відповів. Комора була порожня. Тільки на гвіздках висіли обривки мотузок…

Усі ляльки – і Арлекін, і дівчатка в чорних масках, і чарівники у шпичастих шапках із зірками, й горбані з носами, як огірок, і арапи, й собачки – всі, всі, всі ляльки утекли від Карабаса-Барабаса. Страшно завиваючи, Карабас-Барабас вискочив з театру на вулицю. Він побачив, як останні з його акторів тікали через калюжі до нового театру, де весело грала музика, розлягався регіт, лунали оплески.

Карабас-Барабас устиг тільки схопити бумазейного песика з ґудзиками замість очей. Але на нього зненацька налетів Артемон, повалив, вихопив песика і помчав з ним притьмом до намету, де за лаштунками для голодних акторів парувала гаряча бараняча юшка з часником.

Карабас-Барабас так і лишився сидіти в калюжі під дощем.

Розділи:  1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29 

У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

- Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5168755457383301, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова