|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Олексій Толстой
Золотий ключик, або Пригоди Буратіно
Переклад українською – Наталя Забіла
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Анатолій Єлісеєв
Розділи: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28
Присвячую Людмилі Іллівні Толстой
Передмова
Коли я був маленький, – це було дуже дуже давно, – я прочитав одну книжку: вона називалась «Піноккіо, або Пригоди дерев'яної ляльки» (дерев'яна лялька італійською мовою – буратіно).
Я часто розповідав моїм друзям – дівчаткам та хлопчикам – про цікаві пригоди Буратіно.
Та оскільки книжка загубилася, я щоразу розповідав по інакшому, вигадував такі пригоди, яких у книжці зовсім не було. Тепер, через багато-багато років, я пригадав мого давнього друга Буратіно й вирішив розповісти вам, дівчатка та хлопчики, незвичайну історію про цього дерев'яного чоловічка.
Олексій Толстой
Столярові Джузеппе потрапило до рук поліно, яке пищало людським голосом
Колись давно в містечку на березі Середземного моря жив старий столяр Джузеппе, на прізвисько Синій Ніс.
Якось потрапило йому до рук поліно, звичайнісіньке поліно, яким топлять узимку піч.
– Непогана штука, – сказав сам собі Джузеппе, – можна змайструвати з нього ну хоча б ніжку до столу. Джузеппе надів окуляри, обмотані мотузкою, – бо окуляри теж були вже старі, – покрутив у руці поліно й заходився тесати його сокиркою.
Та тільки-но він почав тесати, як чийсь незвичайно тоненький голосок пропищав:
– Ой-ой, тихіше, будь ласка!
Джузеппе зсунув окуляри на кінчик носа, оглянув майстерню – анікогісінько…
Він зазирнув під верстат – нікого…
Потім подивився у кошик зі стружками – нікого…
Висунув голову за двері – нікого не було й на вулиці…
«Невже мені почулося? – подумав Джузеппе. – Хто б це міг пищати?» Він знову взяв сокирку і знову – тільки-но цюкнув по поліну…
– Ой, кажу ж, що боляче! – завив тоненький голосок.
Цього разу Джузеппе злякався неабияк, у нього навіть окуляри запітніли. Він оглянув усі закутки в кімнаті, заліз аж у пічку і, задерши голову, довго дивився в димар.
Нікогісінько…
«Може, я випив щось не те і в мене дзвенить у вухах?» – подумки міркував Джузеппе.
Ні, сьогодні він нічого такого не пив. Трохи заспокоївшись, Джузеппе взяв рубанок, грюкнув по ньому молотком, щоб у міру – не дуже багато й не дуже мало – вилізло лезо, поклав поліно на верстат і – тільки-но повів стружку…
– Ой, ой, ой, ой, послухайте, чого це ви щипаєтесь?! – несамовито запищав тоненький голосок.
Джузеппе впустив рубанок, позадкував, позадкував та й сів просто на підлогу: він здогадався, що тоненький голосок линув зсередини поліна.
Розділи: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28
Автор: Толстой О.; ілюстратор: Єлісеєв О.Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2025 Валерія Воробйова